В австрійському місті Браунау-ам-Інн, на вулиці Зальцбургер Форштадт, будинок №15 отримав нове призначення. Будівля, де у квітні 1889 року народився Адольф Гітлер, тепер функціонує як відділення поліції. Це рішення стало підсумком багаторічних суперечок про те, як найкраще захистити суспільство від перетворення будинку диктатора на місце паломництва неонацистів.
Від суперечок до реалізації
Австрійська влада роками шукала спосіб не допустити культивування нацистської символіки навколо цієї адреси. Гітлер прожив у будинку лише кілька тижнів, а у три роки назавжди покинув місто, повернувшись сюди лише у 1938 році після аншлюсу. Щоб будівля не стала магнітом для ультраправих, її суттєво відреставрували, змінивши фасад і прибравши будь-які натяки на історичну значущість для нацистів.
У церемонії відкриття взяли участь міністр внутрішніх справ Герхард Карнер та місцеві чиновники. Подія пройшла під звуки поліцейського духового оркестру. Голова МВС підкреслив, що Австрія бере на себе відповідальність за «жахливе минуле». За словами Карнера, тепер ця будівля стане символом демократії, верховенства права та людської гідності.
Історія боротьби за будівлю
Шлях до відкриття поліції був довгим і складним. Довгий час Міністерство внутрішніх справ орендувало об'єкт у місцевої мешканки Герлінде Поммер, щоб не допустити розвитку «ультраправого туризму». У будівлі працювали майстерні та денний центр для людей з інвалідністю, однак у 2011 році благодійна організація була змушена покинути приміщення через відмову власниці погоджувати ремонт.
Поммер систематично відхиляла пропозиції уряду про викуп, через що будинок роками стояв порожнім. Ситуація вирішилася лише у 2016 році, коли парламент Австрії прийняв закон про примусове відчуження нерухомості. Власниця отримала компенсацію у розмірі 812 000 євро, але спроба оскаржити суму в суді не увінчалася успіхом.
Чому не знесли?
У певний період міністр внутрішніх справ Вольфганг Соботка пропонував повністю зруйнувати будівлю. Однак ініціатива викликала хвилю критики: опозиціонери та історики зазначали, що знищення будинку буде дорівнювати спробі стерти пам'ять про нацистське минуле. Врешті-решт у 2019 році уряд затвердив план облаштування поліцейської ділянки та провів загальноєвропейський архітектурний конкурс на оновлення фасаду.
Рішення про розміщення поліції зустріли неоднозначно. Частина громадськості вважає це помилковим сигналом, пропонуючи замість цього створити центр відповідальності за осмислення історії. Місцевий історик Флоріан Котанко, наприклад, виступав за повернення благодійної організації.
Символіка та безпека
На фасаді будинку немає жодних пам'ятних дощок, що згадують Гітлера. Єдиним нагадуванням залишається пам'ятний камінь, встановлений на вулиці у 1989 році. На ньому написано: «Ніколи знову фашизму; на пам'ять про мільйони загиблих». Камінь привезли з території концтабору Маутхаузен, а ім'я Гітлера на ньому не вказано. Для фіксації можливих візитів неонацистів на будівлі встановлені камери спостереження.
Ехо історії: міфи про виживання фюрера
Інтерес до фігури Гітлера не вщухає. У 1950-х роках спецслужби США вели пошуки диктатора в Південній Америці, розглядаючи версію про його виживання. Розсекречені матеріали ЦРУ, опубліковані Daily Mail, містять інформацію від колишніх есесівців та фотографію 1954 року чоловіка на ім'я Адольф Шріттельмайер, якого деякі впізнавали як Гітлера. Також існувала версія про його перебування в аргентинському готелі.
Хоча офіційно фюрер покінчив життя самогубством у Берліні, тема залишається актуальною. У березні 2025 року президент Аргентини Хав'єр Мілей оголосив про розсекречення національних архівів, що стосуються нацистів, які ховалися в країні після Другої світової війни. Це може пролити нове світло на історію полювання на військових злочинців.
