Легендарна американська кантрі-співачка та авторка піс Доллі Партон померла 25 серпня 2026 року у віці 80 років. Про смерть артистки від імені родини повідомив її племінник Браян Сівер. Відхід однієї з найвпливовіших фігур в історії кантрі-музики став подією світового масштабу: за свою кар'єру Партон продала понад 160 мільйонів альбомів, отримала 11 премій «Греммі» та створила пісні, які й досі завоювуют слухачів попри десятиліття після релізу. Лише в серпні 2026 року — за день до її смерті — каталог Партон отримав 82 нові сертифікації продажів у 14 країнах.

Останні дні та слова про роботу

Останнім часом у Партон були серйозні проблеми зі здоров'ям. Ще 21 серпня, всього за чотири дні до смерті, вона публічно розповіла, що частково занедбала власне здоров'я, доглядаючи за чоловіком Карлом Діном, який пішов з життя в березні 2025 року після майже 60 років спільного життя. Попри лікування, співачка тоді запевняла, що продовжує працювати і в неї «ще стільки речей, яких я хочу досягти». «Я все ще відновлююся, але продовжую працювати! Ви ж мене знаєте... Я буду працювати стільки, скільки зможу, щоб побачити, як усе це реалізується», — говорила Партон. Ці слова стали, по суті, її останнім публічним висловлюванням перед відходом.

«Jolene»: заздрість до реальної жінки та ім'я від рудоволосої фанатки

Найімовірніше, неможливо говорити про Доллі Партон і не згадати «Jolene». Але за історією про красуню, яку співачка благает не забирати її чоловіка, стояла цілком реальна жінка. Партон розповідала, що працівниця банку почала приділяти занадто багато уваги її чоловіку Карлу Діну. Він, у свою чергу, з задоволенням навідувався в банк, що стало приводом для жартів і заздрості між подружжям. При цьому справжнього імені жінки Партон у пісні не використала. Ім'я Jolene вона почула від маленької рудоволосої фанатки, яка попросила в неї автограф. Воно настільки сподобалося співачці, що вона одразу вирішила: колись з нього вийде пісня. Згодом «Jolene» переспівали десятки артистів — від Майлі Сайрус до The White Stripes і Бейонсе. А сама композиція попри понад півстоліття після релізу продовжувала отримувати нові платинові та навіть брилянтові сертифікації.

«I Will Always Love You»: не про розставання, а про прощання з наставником

Для мільйонів слухачів «I Will Always Love You» нерозривно пов'язана з Вітні Хьюстон і фільмом «Тілоохоронець». Але автором пісні була саме Доллі Партон, яка випустила її ще 1974 року. І найцікавіше — спочатку це взагалі не була пісня про розставання закоханих. Партон написала її своєму багаторічному творчому партнеру та наставнику Портеру Вагнеру, коли вирішила покинути його шоу і будувати сольну кар'єру. Їхнє професійне розставання було непросто, і словами пісні Доллі фактично сказала людині: «я йду, але це не заперечує того, що ти для мене означав». Композиція двічі очолювала кантрі-чарт в виконанні самої Партон. А 1992 року Вітні Хьюстон записала свою версію для «Тілоохоронця», після чого пісня стала світовим мегахітом. Партон згодом згадувала, що саме грандіозний успіх версії Хьюстон допоміг їй по-справжньому усвідомити власну цінність як авторки піс.

«9 to 5»: клацання акрилових нігтів стали частиною світового хіту

Ще один хіт Партон народився буквально на знімальному майданчику. У 1980-х вона дебютувала у великому кіно в комедії «З дев'ятої до п'ятої» разом із Джейн Фондою та Лілі Томлін. Партон мала написати для фільму пісню про життя офісних працівників. І тут їй допоміг її фірмовий манікюр. Під час роботи над композицією Доллі почала відбивати ритм довгими акриловими нігтями. Їхнє клацання нагадало їй звук друкарських машинок, на яких працювали героїні фільму. Цей звук вона використала при створенні пісні, а нігті навіть отримали окрему згадку в записі. «9 to 5» стала першим синглом Партон, який очолив американський поп-чарт Billboard Hot 100, а також принесла їй дві премії «Греммі».

«Coat of Many Colors»: плащ з лоскутів як символ бідного дитинства

Одна з найособистіших пісень Партон повертає до її дуже бідного дитинства в Теннессі. Доллі виросла в родині, де було 12 дітей. Одного разу її мати отримала коробку різнокольорових лоскутів тканини і пошила з них доньці плащ. Для маленької Долли він був справжнім скарбом. Мати розповідала їй біблійну історію про Йосипа та його різнокольоровий одяг, тому дівчинка пишалася новою річчю. Однак у школі інші діти почали жартувати над її саморобним плащем. Багато років по тому цей спогад став основою «Coat of Many Colors» — пісні не стільки про бідність, скільки про материнську любов, здатну перетворити лоскути на найдорожче, що є в дитини.

Спадщина, яка не закінчується

Смерть Доллі Партон стала втратою не лише для світу кантрі-музики, а й для всієї світової культури. Її пісні — від «Jolene» до «I Will Always Love You» — перейшли в розряд універсального культурного коду, який знають і співають люди, ніколи не слухавші кантрі. А історії, що стоять за цими композиціями — заздрість до працівниці банку, болісне прощання з наставником, клацання акрилових нігтів на знімальному майданчику та лоскутний плащ із бідного дому в Теннессі — роблять її спадщину ще більш людською та близькою. Як говорила сама Партон, вона буде працювати «стільки, скільки зможе». З 25 серпня 2026 року ця робота припинилася — але пісні, які вона створила, продовжують звучати.