---
title: "Фінансова дипломатія: чому НАТО відмовилося від жорстких квот на допомогу Україні"
description: "У НАТО відмовилися від жорсткої квоти 0,25% ВВП на допомогу Україні, але це не означає, що підтримка ослабне. Посол Гетьманчук розкрила, чому відмова від фіксованих цифр — це стратегічна перемога і як Альянс планує вирішити проблему нерівномірного розподілу внесків. 🇺🇦🤝🇪🇺"
date: 2026-05-27T17:58:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/dopomoha-ukraini-top-tema-samitu-nato-posol-rozkryla-zakulisie
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Фінансова дипломатія: чому НАТО відмовилося від жорстких квот на допомогу Україні

![Посол України при НАТО Олена Гетьманчук виступає з промовою на фоні зеленого екрану, обговорюючи питання фінансування України](https://xab.info/media/2026/05/27/pomoshh-ukraine-top-tema-sammitta-nato-posol-raskryla-zakulisie/alena-getmanchuk-nato-summit-ankara.webp)

У кулуарах НАТО розгортається напружена дипломатична гра. До саміту в Анкарі залишилося всього шість тижнів, і питання підтримки України вийшло на перший план порядку денного. Однак, на відміну від очікувань, генеральний секретар Альянсу Марк Рютте не зміг провести свою ініціативу щодо закріплення фіксованих внесків у розмірі 0,25% ВВП країн-членів.

Ситуация виявилася складнішою, ніж здавалася на перший погляд. Як розповіла в ефірі телемарафону голова Мисії України при НАТО Олена Гетьманчук, частина держав категорично проти жорстких зобов'язань. Вони наполягають на більшій гнучкості і відмовляються підписувати «паперові» гарантії конкретних цифр. В результаті, ідея квоти була відкладена, але не забута — вона запустила критично важливий процес переговорів про те, як зробити допомогу передбачуваною та довгостроковою.

### Парадокс успіху: чому відмова від квоти — це перемога

На перший погляд, провал ініціативи Рютте може здатися невдачею. Однак українська сторона бачить у цьому стратегічний плюс. Фіксація цифри в 0,25% могла б стати не «полом», а «стелею» для фінансування. Якби такий ліміт був затверджений офіційно, країни, які вже жертвують більше, могли б просто зупинитися на цьому показнику, припинивши збільшувати обсяги допомоги.

«Ми таким чином не будемо демотивувати країни, які вже вийшли на 0,25% або більше», — пояснила Гетьманчук. Відмова від жорсткої рамки дозволяє зберегти простір для маневру і продовжувати вимагати від ключових донорів нових внесків, не обмежуючи їх штучними рамками.

### Криза справедливості: хто платить за всіх?

Головна проблема, що стоїть перед Альянсом, — це нерівномірний розподіл фінансового тягаря. За даними посла, ситуація з фінансуванням України в поточному році виглядає диспропорційно: фактично дві країни покривають майже половину всіх оголошених внесків на військову допомогу.

Аналогічна картина спостерігається і в рамках програми PURL (програма підтримки України), де відповідальність за функціонування системи лежить на плечах менше десяти держав. Така концентрація навантаження є нестабільною і вимагає перегляду формату співпраці, щоб допомога стала більш системною та оцифрованою.

### Майбутнє підтримки: від разових акцій до системи

Незважаючи на розбіжності, підтримка України вже офіційно закріплена як один із трьох головних пріоритетів майбутнього саміту. Дискусія змістилася з питання «скільки саме» на питання «як гарантувати». Мета — створити механізм, який забезпечить постійний, значний і передбачуваний потік ресурсів до Києва. І хоча до ідеального компромісу ще далеко, сам факт того, що питання стоїть на порядку денному, є важливим сигналом для Києва.