До літа 2026 року ситуація на фронті зазнала фундаментальних змін. Згідно з новим дослідженням Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), опублікованим у липні, Росія остаточно втратила військову ініціативу в Україні. Аналітики Сет Джонс та Райлі МакКейб, проаналізувавши понад 20 000 інцидентів, констатують: ціна війни для режиму Володимира Путіна стала непомірно високою, а тактика українських військ із застосуванням штучного інтелекту перевела конфлікт у нову фазу.
Безпрецедентні втрати та дефіцит кадрів
Цифри, наведені у звіті «Російська кров і скарби», шокують своєю масштабністю. Від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року до червня 2026 року збройні сили РФ зазнали близько 1,4 мільйона бойових втрат. Ця цифра включає загиблих, поранених та зниклих безвісти. Безповоротні втрати (загиблі) оцінюються в діапазоні від 400 000 до 450 000 осіб.
Для порівняння: ці цифри більш ніж у чотири рази перевищують загальні втрати США у всіх війнах після Другої світової та у дев'ять разів більші за сукупні втрати СРСР та Росії за аналогічний період, включаючи Афганістан та Чечню.
Критичним фактором стала неможливість Москви відновити втрати. У першій половині 2026 року щомісячні втрати російської армії сягали від 30 000 до 34 000 осіб, тоді як вербування нових солдатів забезпечувало лише близько 27 000 новобранців на місяць. Це створило стійкий кадровий дефіцит, який неможливо покрити.
Зміна балансу сил: від 3:1 до 8:1
Співвідношення втрат, яке більшу частину війни коливалося на користь України в діапазоні 2:1 або 3:1, до 2026 року зросло до 8:1. Російське наземне наступ фактично зупинилося. Просування окупаційних військ вимірюється десятками метрів на добу, що аналітики порівнюють із темпами битви на Соммі у Першій світовій війні.
Більше того, навесні 2026 року Росія вперше з серпня 2024 року почала втрачати території в цілому. У квітні та травні окупанти втратили більше земель, ніж захопили, що призвело до чистого зменшення контролюваної території на близько 400 квадратних кілометрів.
Революція ШІ та «розумні» дрони
Ключовим фактором перелому стала інтеграція штучного інтелекту в українську військову машину. Аналітики CSIS наводять приклад автономного ударного безпілотника Hornet. Його вартість становить всього 6000 доларів, а радіус дії сягає 150 км.
Головна перевага таких дронів — бортовий ШІ, здатний у реальному часі аналізувати відеопотік, відрізняти реальні цілі від макетів та завдавати ударів без супутникового зв'язку. Це робить їх практично неуразливими для російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).
За оцінками експертів, понад 90% російських втрат у так званих «зонах ураження» (смуга шириною 20–40 км вздовж фронту) тепер є результатом роботи безпілотників, а не традиційних стрілецьких боїв.
Удари по глибокому тилу та нові союзи
Україна успішно проводить кампанію з повітряного перехоплення та завдання ударів по глибокому тилу противника. Цілі знаходяться на відстані понад 6000 кілометрів від Києва, включаючи авіабазу Українка. Водночас активні дії ведуться і в близькому тилу: по Криму та Білгороду.
Для масштабування цих успіхів Україна шукає нових партнерів. Президент Володимир Зеленський під час візиту до Дубліна запропонував Ірландії укласти спеціальну угоду у сфері безпілотних технологій — Drone Deal.
Внутрішнє виробництво та віра в перемогу
Для забезпечення фронту необхідними ресурсами всередині країни розгорнуто масштабне виробництво вибухових речовин. Кластер Brave1 підвів підсумки першого грантового конкурсу, в рамках якого інвестовано близько 1 мільярда гривень. Це дозволить українським компаніям суттєво збільшити щомісячний тоннаж продукції.
Попри затяжний характер конфлікту, опитування показують, що більшість українців досі вірять у перемогу. Хоча думки щодо майбутніх кордонів країни розділилися, впевненість у кінцевій перемозі залишається домінуючою.