---
title: "Парадокс допомоги: чому високі виплати в ЄС заважають українцям знайти роботу"
description: "Дослідження «ІНСБ» виявило парадокс: у країнах ЄС з високими виплатами біженцям рівень працевлаштування українців нижчий. Експерти пояснюють це не ліністю, а складними бюрократичними бар'єрами та мовними проблемами. Діти адаптуються чудово, а от старше покоління практично не інтегрується. 🇺🇦🇪🇺📉"
date: 2026-06-18T14:56:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/doslidzhennia-ukrainski-bezhentsi-v-ec-robita-i-viplaty-uk
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Парадокс допомоги: чому високі виплати в ЄС заважають українцям знайти роботу

![Українці вивчають документи на ярмарку вакансій в ЄС, що ілюструє складнощі працевлаштування на фоні високих соціальних виплат](https://xab.info/media/2026/06/18/issledovanie-ukrainskie-bezhentsy-v-ec-rabota-i-vyplaty/issledovanie-ukrainskie-bezhentsy-v-ec-rabota-i-vyplaty-1.webp)

Нове масштабне дослідження Інституту національної стійкості та безпеки (НУ «ІНСБ») виявило несподівані закономірності в житті українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу. Результати, оприлюднені у доповіді «Система російського гібридного впливу на українців в ЄС», змушують переглянути звичні уявлення про те, як соціальна підтримка впливає на інтеграцію та працевлаштування.

Станом на кінець 2025 року в Європі під тимчасовим захистом перебуває близько 4,3 мільйона українців. Статус, який Рада ЄС продовжила до 4 березня 2027 року, став для багатьох гарантією безпеки, але, як з'ясували соціологи, не завжди — гарантією швидкої адаптації.

### Географія розселення: де живуть українці

Аналіз даних Eurostat показав, що українці не розселилися рівномірно по континенту. Абсолютна більшість громадян України обрала лише дві країни, тоді як у решті держав їхня кількість помітно менша. Лідерами за кількістю прийнятих біженців стали:

    - Німеччина

    - Польща

    - Чехія

    - Італія

    - Франція

Варто зазначити, що дані щодо Франції можуть бути дещо занижені, оскільки там часто не враховуються неповнолітні діти.

### П'ять різних сценаріїв життя

Дослідники наголошують: не існує єдиного «європейського режиму» для біженців. Державна політика щодо тимчасово переміщених осіб у кожній із п'яти країн-лідерів будується за зовсім різними алгоритмами. Це не варіації однієї системи, а п'ять унікальних підходів, які формують різні умови життя.

Попри відмінності в законодавстві, експерти виділили загальну структурну закономірність, що впливає на зайнятість. Виявилося, що однакова формальна допомога дає протилежні результати залежно від того, як улаштовані інститути конкретної країни.

### Парадокс: чим більше платять, тим менше працюють

Однією з головних знахідок дослідження стала обернена залежність між рівнем соціальної допомоги та відсотком працевлаштування. У країнах, де виплати для самотньої дорослої особи вищі, рівень зайнятості українців нижчий. Це не питання небажання працювати, а наслідок «перешкод» на шляху до праці:

    - Високий поріг входу на ринок праці;

    - Мовні бар'єри;

    - Складні процедури визнання кваліфікації.

Наприклад, в Італії та Франції регулярна грошова допомога фактично відсутня, надається лише короткострокова підтримка у перші місяці. Тим часом у інших країнах система виплат більш щедра та тривала, що, парадоксальним чином, знижує мотивацію до негайного пошуку роботи.

### Хто адаптується найкраще?

Керівник Лабораторії соціологічних досліджень «ІНСБ», доктор соціологічних наук Катерина Настояща, прокоментувала результати презентації. На її думку, говорити про повну «асиміляцію» українців у інших країнах поки що передчасно — мова йде лише про інтеграцію.

Експерт виділила чітку вікову градуювання в адаптації:

    - **Діти:** адаптуються до нових реалій найкраще.

    - **Молодь:** є найбільш вразливою категорією.

    - **Старше покоління:** практично не інтегрується в нові суспільства.

Отже, майбутнє української діаспори в Європі багато в чому залежить від того, наскільки швидко молодь зможе подолати інституційні бар'єри, поки старше покоління залишається осторонь від процесів інтеграції.