---
title: "Сонік і Барсук: як вчені рахують рисів в Україні і чому для хижаків не існує кордонів"
description: "Рись — «зонтичний вид», чиє присутність свідчить про здоров'я лісу. Вчені WWF-Україна за допомогою камер-пасток та аналізу плям на хутрі точно підрахували популяцію в Карпатах. 🦁🇺🇦\n\nПарадокс війни: у Рівненській області чисельність хижаків зросла вдвічі через заборону полювання. Але кордони для рисів не існують — самець «Сонік» вільно перетинає їх, вимагаючи від вчених трансграничної співпраці. 🌲📉"
date: 2026-06-11T05:04:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/doslidzhennya-rysei-v-ukrayini-sonik-i-barsuk-uk
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Сонік і Барсук: як вчені рахують рисів в Україні і чому для хижаків не існує кордонів

![Портрет рисі з характерними кисточками на вухах, що символізує популяцію хижаків в Україні, яку вивчають вчені](https://xab.info/media/2026/06/11/issledovanie-rysei-v-ukraine-sonik-i-barsuk/issledovanie-rysei-v-ukraine-sonik-i-barsuk-1.webp)

Рись євразійська — один із найтаємничіших мешканців українських лісів, чиє виживання сьогодні безпосередньо залежить від прогресу науки. В умовах війни, коли природа часто відходить на другий план, дослідники WWF-Україна та РБК-Україна продовжують роботу, змінюючи підходи до вивчення цього хижака. Рись вважається «зонтичним видом»: її присутність свідчить про збалансованість лісової екосистеми, а захист її місць існування автоматично зберігає тисячі інших видів рослин і тварин.

### Від сліду на снігу до цифрового відбитка

Доросла рись важить близько 25 кг і потребує для комфортного життя величезної території — від 100 до 200 квадратних кілометрів. В Україні ці хижаки мешкають переважно в Карпатах та на Поліссі. Довгий час вчені покладалися на «дідівські» методи: підрахунок слідів на снігу та опитування місцевих жителів. Це дозволяло лише будувати приблизні припущення щодо чисельності популяції.

Ситуація кардинально змінилася у 2024 році. WWF-Україна розпочав систематичний моніторинг в Ужанському національному парку, використовуючи сучасні технології. За два роки було оброблено майже 50 тисяч фото- та відеофайлів з камер-пасток. Головним інструментом ідентифікації став унікальний візерунок плям на хутрі рисі, який працює як людські відбитки пальців.

Такий детерміністичний моніторинг дозволив перейти від гіпотез до фактів. Якщо раніше припускалося, що в парку живуть від 6 до 13 особин, то тепер точно підтверджено: їх сім.

### Сонік, Барсук і відсутність кордонів

Одним із найяскравіших об'єктів досліджень став самець з ідентифікатором ID-4. Українські вчені ласкаво називають його «Соніком», а словацькі колеги — «Барсуком». Цей хижак вільно перетинає державний кордон, наочно демонструючи, що для диких тварин адміністративні лінії не мають значення.

Поведінка «Соніка» стала сигналом для вчених про необхідність трансграничної координації. Без спільних систем моніторингу одну й ту саму тварину можуть рахувати десятки разів у різних звітах, що штучно завищує реальну статистику. Приклад бурого ведмедя Iwo, який за місяць пройшов територію трьох областей України, лише підтверджує: без співпраці з сусідами ми бачимо спотворену картину природи.

### Парадокс війни: ріст популяції

У Рівненській області вчені пішли ще далі, встановивши на самця на ім'я Борис GPS-ошийник. Телеметрія дозволила отримати детальну інформацію про маршрути хижаків. Незважаючи на катастрофічні наслідки війни для довкілля, в регіоні спостерігається несподівана тенденція: популяція рисі зросла з 35 до 70 особин.

Дослідники пояснюють цей феномен зменшенням мисливського тиску та введенням заборони на полювання. Однак це лише локальний ефект. Глобальні загрози нікуди не зникли: фрагментація лісів, будівництво доріг, браконьєрство та небезпека генетичної ізоляції через інбридинг залишаються серйозними викликами.

### Мінімізація конфліктів з людиною

Рись — майже найменш конфліктний хижацький вид, але фермери іноді страждають від нападів на стада. Ефективним рішенням проблеми стали електричні огородження. Статистика говорить сама за себе: якщо у 2018 році було зафіксовано 19 нападів на овець, то у 2023 році — лише чотири.

Вчені підкреслюють: майбутнє рисі залежить не лише від заповідників. Вона живе поруч з людиною, і головне завдання — навчитися мінімізувати конфлікти, зберігаючи при цьому дикую природу. Як зазначають експерти, правова охорона у Червоній книзі — лише основа, реальне виживання виду залежить від конкретних дій та наукового підходу.