Працівники шкідливих і важких виробництв в Україні мають право вийти на пенсію значно раніше загальновстановленого віку. Проте, як роз'яснює РБК-Україна з посиланням на статтю 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», самої лише приналежності професії до офіційного списку недостатньо. Пільгова пенсія за віком призначається на підставі двох державних переліків — Списку №1 та Списку №2 — і низки додаткових умов, які контролює Пенсійний фонд України. Шахтарі, які працюють повний день під землею, під ці правила не підпадають і регулюються окремими нормами.

Список №1: галузі з особливо шкідливими та важкими умовами праці

Перший перелік охоплює виробництва, де шкідливість праці є максимальною. До нього входять металургія повного циклу — доменні, сталеплавильні та прокатні цехи, гарячі ділянки лиття; хімічне та нафтохімічне виробництво з роботою з отруйними речовинами, кислотами, лугами, вибухонебезпечними та канцерогенними сполуками; ядерна енергетика і промисловість, пов'язані з радіоактивними речовинами та джерелами радіації. Окремо до Списку №1 включено виробництво кольорових металів, скла, кераміки та цементу, де характерними є гарячі цехи та робота з важкими пиловими чи газовими сумішами.

Список №2: професії з тривалим впливом несприятливих факторів

Другий перелік ширший: сюди потрапляють працівники, які довго зазнають впливу високого рівня шуму, вібрації, запиленості, загазованості, електромагнітного випромінювання або значних перепадів температур. У машинобудуванні та металообробці це ливарні, ковальські та термічні цехи, гальванічне виробництво. У транспортному секторі — окремі категорії працівників локомотивних бригад, екіпажів суден річкового та морського флоту, цивільної авіації та дорожньо-будівельної техніки. Також пільги поширюються на експлуатацію та ремонт енергетичного обладнання у специфічних умовах, виробництво будівельних матеріалів, легку та харчову промисловість, де персонал працює зі шкідливими речовинами або у складному мікрокліматі.

Вік і стаж: конкретні цифри за кожним списком

За Списком №1 чоловіки можуть вийти на пенсію з 50 років за загального стажу не менше 25 років, з яких мінімум 10 років — саме за першим списком. Жінкам достатньо 45 років за загального стажу від 20 років, з яких не менше 7 років і 6 місяців припадають на роботу за Списком №1. За Списком №2 поріг для чоловіків — 55 років за 30 років загального стажу (не менше 12 років і 6 місяців за списком), для жінок — 50 років за 25 років загального стажу (не менше 10 років за списком). Якщо пільговий стаж менший за необхідний, пенсійний вік зменшується пропорційно, але за умови, що людина відпрацювала не менше половини пільгового терміну. Для чоловіків за Списком №1 вік знижують на 1 рік за кожний повний рік пільгового стажу, для жінок — на 1 рік і 4 місяці; за Списком №2 — на 1 рік за кожні 2 роки і 6 місяців (чоловіки) та за кожні 2 роки (жінки).

Три обов'язкові умови Пенсійного фонду

Сам по собі факт наявності професії в офіційному списку пенсію автоматично не гарантує. ПФУ вимагає дотримання кількох умов. Перша — зайнятість повний робочий день: на шкідливих роботах людина має бути задіяна не менше 80% встановленого для даного виробництва робочого часу. Друга — атестація робочих місць: умови праці та шкідливі фактори підтверджуються результатами атестації, яку підприємство проводить не рідше одного разу на п'ять років. Третя — документальне підтвердження: записи в трудовій книжці, уточнюючі довідки підприємства із зазначенням характеру робіт, а також первинні документи — табелі та накази.

Контекст: поступове підвищення віку та петиція вчителів з медиками

З 2015 року пенсійний вік для жінок за пільговими списками підвищується поступово — з 45 до 50 років за Списком №1 і з 50 до 55 років за Списком №2, залежно від року народження. Паралельно на сайті Кабінету міністрів діє петиція з пропозицією повернути вчителям і медикам право на пенсію після 25 років вислуги, як це було до 2011 року; на момент публікації звернення набрано трохи більше 1 тисячі голосів із необхідних 25 тисяч. Таким чином, питання дострокового пенсійного забезпечення в Україні залишається предметом постійного громадського обговорення та законодавчого коригування.