У Сербії 25 жовтня 2026 року проходять дострокові парламентські вибори, які стали одними з найтривожніших в новітній історії країни. Колишній президент Олександр Вучич достроково склав повноваження, щоб очолити список Сербської прогресивної партії та поборотися за посаду прем'єр-міністра. Голосування відбувається на тлі безпрецедентно високої активності виборців та потужного протестного руху, що об'єднав громадян навколо вимог боротьби з корупцією.

Передісторія голосування та причини політичної кризи

Рішення про проведення дострокових виборів було ухвалено у вересні 2026 року після майже двох років не припинюваних антиурядових протестів. Поштовхом до масштабних демонстрацій стала трагедія на залізничному вокзалі в Нові-Саді у 2024 році, внаслідок якої через обвал навісу загинули 16 людей. Трагічна подія оголила системні проблеми в інфраструктурі та управлінні, перерісши у загальнонаціональний рух проти корупції та посилення авторитарних тенденцій.

Прагнучи перезавантажити легітимність влади, Олександр Вучич оголосив про відставку з посади президента після двох термінів і розпустив парламент 9 вересня. Прихильники експрезидента роблять ставку на економічні досягнення його правління, включаючи масштабне будівництво інфраструктури, доріг, лікарень і шкіл, а також обіцянки подальшого зростання пенсій і зарплат бюджетників. У зовнішній політиці Вучич традиційно балансує між розвитком зв'язків з Росією і Китаєм та офіційним курсом на європейську інтеграцію Сербії.

Студентська опозиція та ключові учасники перегонів

Головним опонентом партії влади на цих виборах виступає потужний студентський та громадський рух, що сформувався під час дворічних протестів. Опозиційний список включає 250 кандидатів, серед яких викладачі вишів, вчені, актори та фермери. Очолює це об'єднання кардіолог Ілья Срданович, який закликає до радикальних реформ системи освіти, охорони здоров'я та викорінення корупції.

Соціологічні служби зафіксували рекордну явку виборців у день голосування. За даними CeSID та Ipsos, станом на 11:00 явка склала 27,3%, тоді як на парламентських виборах 2023 року до цієї години проголосували лише 15,1% громадян. Спостерігачі зазначають величезні черги на дільницях, де виборці очікували можливості віддати свій голос по кілька годин. Сам Олександр Вучич провів у черзі близько двох годин, перш ніж опустити бюлетень до урни.

Хід голосування та можливі наслідки виборів

Виборчі дільниці у Сербії відкриті до 20:00 за місцевим часом, а перші попередні офіційні результати очікуються через дві години після їх закриття. Опитування громадської думки прогнозували вкрай жорстку конкуренцію, за якої правляча Сербська прогресивна партія ризикує втратити монополію на владу, яку утримує з 2012 року. Спостерігачі вже фіксують повідомлення про можливі порушення щодо точності списків виборців та дотримання таємниці голосування.

Наслідки поточного електорального циклу визначатимуть не лише внутрішній курс Сербії, а і її міжнародні позиції. У разі перемоги опозиції можливі серйозні корективи у зовнішній політиці Белграда, зокрема у відносинах з традиційними партнерами в особі Москви та Пекіна, а також у темпах зближення з Європейським Союзом. Сама влада всі звинувачення в порушеннях, корупції та тиску на опонентів категорично заперечує.