9 серпня 2026 року, через добу після інциденту з вторгненням безпілотного літального апарата в повітряний простір Болгарії, начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміль Ефтимов представив офіційну версію подій. На його думку, дрон, який експерти ідентифікували як українську приманку «Мая», не був спрямований навмисно в бік болгарської території. Вибух, що стався поруч із критично важливим міжнародним газогонним трубопроводом, став побічним ефектом ведення бойових дій на східному фланзі НАТО.

Версія радіоелектронної боротьби

Адмірал Ефтимов, особисто відвідавши місце інциденту, заявив, що апарат міг збитися з курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Згідно з цією версією, російський оператор, намагаючись перехопити дрон над зоною бойових дій, використав потужні завади, які дезорієнтували систему навігації БПЛА. Внаслідок цього дрон змінив вектор польоту, перетнув кордон з Румунією і, не маючи можливості повернутися на базу або виконати бойове завдання, здетонував у болгарському небі.

Оцінка загрози та відсутність навмисної атаки

Під час брифінгу військові Болгарії підкреслили, що не виявлено ознак умисних дій проти країни. Ефтимов зазначив, що, хоча подібні безпілотники можуть нести до 5 кг вибухівки, у цьому випадку шкоди інфраструктурі завдано не було. «Питання стояло в тому, чи це „Шахед“ чи ні — виявилося, що ні. Цей інцидент є наслідком ведення бойових дій неподалік наших кордонів», — цитує адмірала РБК-Україна посилаючись на БГНЕС. Болгарія, за словами начальника Генштабу, продовжує адаптуватися до нових реалій та розвивати необхідні здібності для захисту свого повітряного простору.

Суперечливі дані

Попри заспокійливі заяви з боку болгарського командування, у інформаційному полі зберігаються нюанси, що потребують уваги. З одного боку, МЗС України категорично спростувало навмисне спрямування дрона в бік Болгарії, повністю погоджуючись із версією про збої навігації. З іншого боку, факт вибуху в безпосередній близькості від стратегічного газогону викликає запитання щодо надійності систем безпеки. Крім того, поки не підтверджено, наскільки точно болгарські системи ППО змогли ідентифікувати дрон до моменту його зриву з курсу, що залишає простір для дискусій щодо того, чи була це саме «приманка» чи бойовий дрон, який втратив керування.

Реакція регіону та контекст війни

Інцидент, що стався вранці 8 серпня, знову підняв питання про безпеку кордонів країн НАТО, що межують із зоною конфлікту. Тим часом як Румунія та Болгарія посилюють моніторинг повітряного простору, Київ продовжує використовувати тактику «приманок» для відволікання засобів ППО противника. Як зазначають аналітики, подібні випадки стають дедалі частішими мірою розширення зони бойових дій та активізації роботи засобів РЕБ з обох боків.