Хвиля безпілотних атак на автозаправочні станції, що почалася в прифронтових зонах, у 2026 році дійшла й до тилowych регіонів України. Водії змушені заправлятися частіше, намагаючись тримати бак більш повним, проте сама процедура заправки стала пов'язана з додатковими ризиками. За даними міністра енергетики Дениса Шмигаля, з початку так званого «заправочного терору» було атаковано понад 300 АЗС. При цьому, за спостереженнями аналітика пального ринку Сергія Куюна, близько 80% пошкоджених станцій уже відновлено і працює в штатному режимі. Це означає, що жодному регіоні України не сформувався дефіцит пального і не зафіксовано зростання цін внаслідок обстрілів.

Правило номер один: не затримуватися і не створювати черги

Експерти з безпеки наголошують: навіть якщо конкретна заправка віддалена від фронту і не належить до постійно атакованих мереж, заїжджати на її територію в момент, коли неподалік літають безпілотники, категорично не рекомендується. Банк цілей у операторів дронів не завжди точний, а час на пошук нового об'єкта атаки зазвичай обмежений — тому удар може виглядати «нелогічним» і влучити в станцію, яка формально не була цільовою. Заїжджати на АЗС, щоб відвідати туалет або зустрітися з товаришем, в поточних умовах — ідея неправильна. Каву, хот-доги та інші снеки безпечніше мати при собі, наливши термос удома. Окрім особистої безпеки, такий підхід допомагає скоротити час перебування на заправці у колег-водіїв, що приїхали за паливом, і не створювати зайвих черг у каси.

Заповнювати бак доверху і тримати резерв у багажнику

З погляду безпеки, потрапивши на автозаправку, краще наповнити бак доверху, щоб відкласти наступний візит якомога далі. Власникам бензинових авто з ГБО в цьому плані простіше: у них два баки, і обидва можна наповнити до пробки. Щодо створення великих запасів пального експерти особливої сенсу не бачать — проблем із постачанням бензину та дизеля з цілого ряду причин чекати не варто. Проте як аварійний резерв водіям, які багато їздять і часто опиняються подалі від дому, рекомендується тримати в багажнику каністру об'ємом близько 10 літрів. При цьому тара має відповідати вимогам пожежної безпеки і бути герметичною: якщо випаровування пального почнуть проникати в салон, довго перебувати в авто буде неможливо. До каністри є два головні вимоги — герметичність пробки та відповідність нормам, за якими на заправці погодяться наливати пальне.

Не паркуватися впритул і не залишати машину біля колонок

Як показує досвід попередніх атак, у більшості випадків оператори дронів намагаються влучити в найдорожчу частину АЗС — паливороздаточні колонки. Тому машину бажано не залишати біля них довше, ніж потрібно для заливки пального. Розрахунок із касиром, отримання чека та надання готівки слід здійснювати, коли автомобіль стоїть подалі від колонки. Принаймні в одному випадку потрапляння в АЗС в останні дні серед постраждалих опинився пасажир авто, припаркованого на вулиці за межами заправки. Потужності боєприпасу часто вистачає для того, щоб уламки розліталися на кілька десятків метрів, тому тривале стояння впритул до заправної станції, особливо за оголошеної повітряної тривоги, недопустиме.

Чи подорожчати буде пальне після обстрілів

У водіїв, що пережили чергову тривогу, природно виникає питання: не сформується ли на тлі руйнування станцій дефіцит і зростання цін. Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95», спираючись на дані податкової служби, зазначає, що в Києві на сьогодні діють 270 АЗС, і втрати від обстрілів не носять системного характеру. Оскільки близько 80% пошкоджених станцій оперативно відновлюються, автотрейдери не несуть таких втрат, які могли б вплинути на ринкову кон'юнктuru. Аналогічна ситуація спостерігається і в столичному регіоні загалом: ні дефіциту, ні цінового тиску, пов'язаного саме з дронowymi атаками, на ринку не зафіксовано.

Протирічливі дані

У наданих джерелах суттєвих розбіжностей у цифрах і версіях не виявлено. Єдиний нюанс: у тексті згадується, що «понад 300 АЗС» атаковано з початку «заправочного терору», при цьому конкретна дата початку цього періоду в матеріалі не зафіксована. Також експертна оцінка «близько 80% станцій відновлюється» є спостереженням аналітика, а не офіційним статистичним показником, що може викликати питання щодо точності відсотка. Водночас обидві цифри не суперечать одна одній і узгоджуються з загальним висновком про відсутність дефіциту пального.