В ніч на 24 вересня 2026 року Росія нанесла комбінований повітряний удар по західним регіонам України, внаслідок якого безпілотники вперше за останній час масово порушили повітряний простір країн Європейського союзу. За даними Інституту вивчення війни (ISW), на який посилаються РБК-Україна та TSN, під удар опинилась Чернівецька область: чотири російські безпілотники пролетіли над Буковиною, цілячи в пункти пропуску на кордоні з Молдовою та Румунією. Три дрони збила українська ППО, четвертий пішов далі — у бік румунського повіту Суцава. Інцидент не обмежився українською стороною: в Молдові дрон типу «Гербер» впав у населеному пункті Черніка, а в Румунії невідомий літальний апарат провів у повітряному просторі країни чотири хвилини та розбився поблизу Солки. Геолокаційні кадри підтвердили, що це також російський «Гербер». В Польщі через атаки поблизу українсько-польського кордону на 30 хвилин превентивно евакуювали персонал та громадян із пунктів пропуску «Зосин» і «Дорогуск».

ISW: Кремль цілеспрямовано нормалізує порушення кордонів

Аналітики Інституту вивчення війни підкреслюють, що як умисні, так і формально «випадкові» порушення повітряного простору Молдови та країн НАТО є свідомою стратегією Москви. За оцінкою експертів, Кремль прагне зробити перетини кордонів регулярними та «повсякденними», щоб у довгостроковій перспективі знизити поріг реакції європейських столиць. В ISW попереджають: найближчим часом силові дії Росії проти Європи можуть суттєво посилитися. Це не разовий інцидент, а елемент ширшої кампанії тиску на західні рубежі, яка, за даними Державної прикордонної служби України, забезпечувалась з території Білорусі, де розгорнуті ретранслятори та пункти управління БПЛА.

Наслідки для інфраструктури та населення заходу України

Масована атака на захід України призвела до серйозних збоїв у роботі залізничної інфраструктури. Укрзалізниця зафіксувала затримки низки поїздів у західному напрямку, що перевищують шість годин. Напередодні, 23 вересня, ворожий безпілотник влучив у житловий багатоповерхівний будинок у Хмельницькому: вибиті вікна, пошкоджені балкони та автомобілі, припарковані під будівлею. Жертв вдалося уникнути, проте інцидент знову продемонстрував вразливість цивільної інфраструктури перед ударними БПЛА. Експерти відзначають, що сценарій повторення атак із використанням «Шахедів» по західним регіонам залишається актуальним, особливо з урахуванням наявності російських ретрансляторів на території Білорусі.

Контекст: чому захід України став пріоритетною ціллю

Перенесення ударів на західні області — Чернівецьку, Хмельницьку, Львівську — логічне з погляду російської військової доктрини: це зони, прикордонні з ЄС та НАТО, де навіть «випадкове» потрапляння дрона на румунську чи молдовську територію створює дипломатичну кризу та провокує дебати щодо застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Водночас удари по пунктах пропуску та логістичних вузлах завдають економічної шкоди та підривають моральний дух населення. Стратегія, за оцінкою ISW, розрахована на те, щоб Європа звикла до регулярних порушень свого повітряного простору до того, як відбудеться крупномасштабний інцидент із загиблими на її території.