Держдума прийняла у другому та третьому читаннях законопроєкт, що містить другий пакет заходів щодо боротьби з телефонним та інтернет-шахрайством. Документ пройшов серйозну переробку: частину спірних ініціатив виключили, низку положень пом'якшили після консультацій з банками, операторами зв'язку та відповідними відомствами. В результаті сформувався комплексний механізм, який має зменшити масштаби шахрайських операцій та захистити громадян.

Ліміт на кількість карток та єдиний реєстр

Одне з ключових нововведень — створення єдиної системи обліку платіжних карток. Вона дозволить контролювати кількість карток у одного клієнта. Спочатку обговорювали обмеження як на загальну кількість карток, так і на кількість карток в одному банку. У фінальній версії зберігся лише загальний ліміт — не більше 20 карток на одну особу у всіх банках.

Компенсація збитків жертвам шахраїв

Закон вводить механізм відшкодування збитків постраждалим. Якщо банк або оператор зв'язку не виконали передбачені вимоги щодо виявлення та запобігання шахрайським операціям, користувач зможе вимагати компенсацію в розмірі суми переказу, відправленої зловмисникам. При цьому відповідальність не перекладається на організації повністю: якщо всі обов'язкові процедури були виконані, а користувач все одно переказав гроші шахраям, компенсація не передбачена.

Контроль дзвінків та SIM-карт

Користувачі зможуть добровільно встановити заборону на вхідні дзвінки з-за кордону. Зняти таке обмеження можна буде лише при особистому зверненні до МФЦ. Одночасно стане обов'язковою маркування для міжнародних дзвінків.

Для боротьби зі схемами, що використовують одноразові SIM-карти, у закон включили механізм проти так званої «револьверної заміни» SIM. Батьки зможуть повідомляти операторів зв'язку про передачу SIM-карти неповнолітньому, а уряд визначить особливі правила обслуговування таких номерів.

База IMEI та сервіс екстреного реагування

Документ передбачає створення державної бази IMEI. Наповнювати її будуть оператори зв'язку та уповноважені органи. Автори законопроєкту та представники Мінцифри підкреслювали, що мова не йде про платну реєстрацію смартфонів, чутки про яку активно обговорювалися під час підготовки документу.

На порталі «Дія» з'явиться сервіс екстреного реагування для жертв шахраїв. Передбачається, що спеціальна «червона кнопка» дозволить швидко повідомляти про протиправні дії та оперативно запускати захисні механізми.

Регулювання хостингу та блокування ресурсів

Законопроєкт вводить заборону на надання хостинг-ресурсів для розміщення VPN-сервісів, а також передбачає можливість позасудового блокування сайтів, що поширюють шкідливе ПЗ. У фінальній редакції хостинг-провайдерам заборонили надавати обчислювальні потужності власникам ресурсів, які не виконують вимоги статті 15.8 закону «Про інформацію». Ця норма стосується, зокрема, сервісів обходу блокувань та VPN-сервісів, робота яких уже регулюється чинним законодавством.

Що виключили з фінальної версії

З документу убрали низку спірних ініціатив. Зокрема, не потрапили вимоги про обов'язкову реєстрацію на значущих інтернет-ресурсах лише через російські поштові сервіси, підтвердженні важливих дій через месенджер Max замість SMS, а також обов'язкове прив'язування ІПН при відкритті банківських рахунків.

Терміни набрання чинності

За попередніми оцінками, більшість положень другого пакету антифрод-заходів набудуть чинності у вересні 2026 року. Це дасть час банкам, операторам та державним структурам на технічну підготовку та впровадження нових механізмів.