У Санкт-Петербурзі відкрився п'ятий за рахунком Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЄФ). Захід, що проходить в умовах затяжної війни та системних атак на російську інфраструктуру, став ареною для пошуку відповідей на одне з головних питань Кремля: як повернути економіку у фазу зростання?

Володимир Путін, який відкрив форум, закликав чиновників та бізнес шукати нові точки опори. Однак статистика малює тривожну картину: російська економіка, вартість якої оцінюється у 3 трильйони доларів, демонструє різке сповільнення. Якщо у 2024 році зростання становило 4,9%, то минулого року воно впало до 1%. У першому кварталі 2026 року зафіксовано вже скорочення на 0,2%, а прогноз на поточний рік ледь досягає 0,4%.

Подвійний удар: санкції та дрон-атаки

Офіційні представники влади пояснюють спад високими відсотковими ставками, тиском санкцій та зміцненням рубля. Але реальні причини криються глибше. Атаки українських безпілотників завдали нищівного удару по виробничому сектору. За оцінками, під ударом опинилася чверть потужностей нафтопереробних заводів, а також об'єкти з виробництва добрив та портова інфраструктура.

Ситуацію погіршують жорсткі заходи самого уряду. У спробі стабілізувати ринок РФ заборонила експорт бензину з 1 квітня, а поставки авіапакового обмежені до кінця 2026 року. Ці заходи, спрямовані на стримування внутрішньої кризи, лише підкреслюють масштаб проблем у логістиці та виробництві.

Парадокс мирних переговорів

У ділових колах зростає розуміння того, що без геополітичної розрядки економічне зростання неможливе. Як зазначив анонімний топ-менеджер великої корпорації, російський фондовий ринок реагує спалахом ентузіазму лише на новини про мирні переговори за посередництва США. Це, на думку експертів, і є справжнім вектором для відновлення.

Однак перспективи переговорів туманні. Кремль заявляє, що діалог, розпочатий у лютому минулого року, призупинено через фокус США на конфлікті на Близькому Сході. Разом з дипломатією «заморожені» й мільярдні інвестиції, а також обговорення пом'якшення санкційного режиму. Це породжує песимізм: багато хто вважає, що Путін втратив шанс на угоду минулого року, і тепер економіка показує ознаки нестабільності.

Відсутність ідей зростання

Експерти та навіть представники влади визнають відсутність інструментів для маневру. Бувший заступник голови ЦБ РФ Олег В'югін прямо заявив, що при двозначній ключовій ставці, підвищенні податків для фінансування війни та падінні інвестицій ідей для зростання просто немає. «Уряд по суті нічого не може запропонувати», — підсумував він.

Навіть тимчасове зростання цін на нафту, викликане напруженістю на Близькому Сході, експерти вважають короткостроковим фактором, нездатним вирішити системні проблеми.

Критика лунає й ізсередини політичної системи. Депутат Держдуми від КПРФ Ренат Сулейменов у рідкісному для себе жорсткому заявленні вказав на неможливість розвитку в умовах війни. Він підкреслив, що танки та снаряди не мають споживчої цінності: економіка їх виробляє, але населення їх не може споживати, що робить безглуздим розмову про інвестиції та капітальні витрати.

Залежність від зовнішнього фактора

Росія з населенням у 140 мільйонів людей не може розраховувати на внутрішні двигуни зростання, як це роблять Індія чи Китай. Ринки акцій та боргових зобов'язань залишаються неглибокими, а приплив іноземних інвестицій припинено. Керівник центру фінансового аналізу Ощадбанку Михайло Матовніков підсумував ситуацію лаконічно: «Економіці потрібен зовнішній поштовх. Його не буде ні з державного бюджету, ні з банківської системи».