Подальше блокування українських морських портів може призвести до зупинки частини металургійних підприємств, втрати валютної виручки та скорочення бюджетних надходжень. Представники гірничо-металургійного комплексу (ГМК) та агросектору звернулися до глави уряду із закликом терміново відновити морську логістику, оскільки альтернативи глибоководним чорноморським портам практично немає.

Критична залежність від морських шляхів

Згідно з офіційним зверненням, підписаним президентом «Укрметалургпрому» Олександром Каленковим та гендиректором УКАБ Олегом Хоменком, навіть за найкращого сценарію дунайські та західні сухопутні переходи здатні перевезти лише близько 28-30% необхідних вантажів. Особливо вразливою залишається металургійна галузь: за кордон традиційно експортується близько 80% української металопродукції та від 50% до 60% залізорудної сировини.

Зростання витрат і фінансовий тиск на бізнес

Через триваючу блокаду підприємства вимушені переорієнтуватися на дорожчі логістичні маршрути. За підрахунками авторів документа, обхідна доставка додає до 46 доларів на кожну тонну готової продукції, а сукупна вартість транспортування чавуну та сировини зросла приблизно вдвічі. Додаткове навантаження створило підвищення з серпня вантажних тарифів «Укрзалізниці» ще на 30%, що робить частину експортних контрактів завідомо збитковими.

Суперечливі дані

У той час як галузеві об'єднання ГМК та агросектору акцентують увагу на локальних збитках і зростанні логістичних витрат на 46 доларів за тонну, оцінки Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати малюють ширшу макроекономічну картину. За їхніми даними, загальна блокада портів може коштувати країні понад 10% ВВП, призвести до втрати 17 млрд доларів експортної виручки та 8,5 млрд доларів податкових надходжень, а також залишити на внутрішньому ринку понад 30 млн тонн нереалізованої агропродукції.

Соціально-економічні наслідки для регіонів

Масштаб кризи зачіпає не лише експортерів, а й усю економіку загалом. У 2025 році металургійний сектор сформував близько 5,5% ВВП країни, забезпечив 150 млрд гривень податкових зборів та 6 млрд доларів валютної виручки. Експерти наголошують на мультиплікативному ефекті: одне робоче місце в індустрії створює понад сім пов'язаних робочих місць у суміжних секторах. Особливо гостро проблема стоїть для промислових регіонів, наближених до зони бойових дій, де зупинка виробництв загрожує сплеском безробіття та відтоком населення.