В інтерв'ю РБК-Україна Мерле Майгре, колишня очільниця Центру передового досвіду НАТО з кіберзахисту (CCDCOE) в Таллінні та керівниця центру компетенцій з кібербезпеки в Академії електронного управління, провела розбір загроз, які Росія створювала для Європейського Союзу протягом 2026 року, і дала прогноз на 2027-й. За її оцінкою, Росія залишалася ключовим джерелом кіберзагроз для ЄС, і в цьому немає нічого нового — тенденція лише тривала. При цьому, підкреслює експертка, сама по собі кібератака — не головна проблема: критичним є спосіб, у який вона вписана в ширшу картину тиску на європейські держави.
Гібридна кампанія, а не поодинокі атаки
Центральна теза Майгре полягає в тому, що головний виклик для ЄС — не конкретні кіберинциденти, а їхня інтеграція в гібридну кампанію, що поєднує кіберзасоби з кінетичними діями: підпалами, шпигунством, пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі та розвідувальними операціями. Кіберсфера в цій логіці виступає лише одним з інструментів арсеналу поряд із маніпуляцією інформацією та тиском на критичну інфраструктуру. «Тут йдеться не так про конкретні вектори загроз, як про стиль дій Росії», — формулює експертка, вказуючи, що саме системний характер кампанії робить її небезпечнішою за будь-яку окрему атаку.
Чотири вектори загроз у 2026 році
Майгре виділяє чотири основні напрямки. Перший — кібершпигунство проти урядів, оборонної та стратегічних галузей. Приблизно 26 серпня CERT-EU повідомив про кампанію цільового фішингу проти європейської оборонної промисловості з використанням шкідливих принад для автентифікації; за її словами, точніше це був звіт Google Threat Intelligence, який пов'язав кампанію з угрупованням UNC7005, імовірно пов'язаним із Росією. Зловмисники видавали себе за фінський операційний центр: після кліку по посиланню з'являлася кнопка «Увійти через Google», а жертву перенаправляли на фальшиву сторінку входу для викрадення токенів автентифікації, що давало б нападникам доступ до облікових записів. Другий напрямок — кіберсаботаж критичної інфраструктури. Яскравим маркером стала заява Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас 13 липня: за її словами, ЄС викрив 16-й центр ФСБ, який керує низкою хакерських угруповань, зокрема Turla, що атакували урядові мережі країн-членів ЄС і саботували критичну інфраструктуру. Раніше такі атаки були спрямовані проти Франції, Німеччини, Польщі, Кіпру, Нідерландів та Австрії; у Польщі, за даними, які наводить експертка, 16-й центр проводив деструктивні атаки на теплові та електростанції. Третє — проросійський хактивізм та DDoS-кампанії, давній і триваючий тренд. Четверте — іноземне маніпулювання інформацією з використанням кіберзасобів та втручання у вибори: пов'язана з Росією операція Matryoshka поширювала сфабрикований контент навколо виборів у німецьких землях і цілеспрямовано націлювалася на кандидатів у президентських виборах у Франції 2027 року, причому, як зазначає Майгре, французька кампанія фактично стартує вже зараз.
Прогноз на 2027 рік: те саме, але витонченіше
Відповідаючи на запитання про те, чого чекати у 2027 році, експертка прогнозує продовження тих самих сценаріїв, можливо в більш витончених формах. Звичними цілями залишаться енергетика, транспорт, державний сектор і медіа, а до цього списку Майгре додає фінансовий сектор — за її формулюванням, усе, що є «найлакомішим шматочком» для хакерів. Таким чином, прогноз будується не на появі принципово нових категорій цілей, а на ускладненні тактики та розширенні переліку пріоритетних галузей.
Різні сектори — різна картина загроз
Говорячи з естонської перспективи, Майгре підкреслює, що картина загроз суттєво різниться для банку, енергетичної чи телеком-компанії та оборонного стартапу. Усі вони стикаються з кіберзлочинністю, але ймовірність привернути увагу пов'язаних із російською державою акторів у них різна, і базове правило тут таке: має значення не розмір компанії, а те, в якій стратегічній сфері вона працює. Для банків загроза зосереджена там, де гроші: основна небезпека — фінансово мотивовані злочинці та шахрайські мережі, причому, як зазначає експертка, у низці випадків це пов'язані з Україною організовані угруповання, які викрадали значні суми з рахунків і заощаджень жителів Естонії. У 2025–2026 роках пройшло кілька великих розслідувань, у яких українські правоохоронні органи, за її словами, добре співпрацюють; однією з найрезонансніших справ вона називає справу Артура Єрмолаєва, якого естонські слідчі ідентифікували як лідера пов'язаної з Україною шахрайської мережі.