Праворадикальна партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) здобула переконливу перемогу на регіональних виборах у землі Саксонія-Ангальт, набравши, за даними підрахунку, 43,8% голосів і серйозно ударивши по позиціям ХДС канцлера Фрідріха Мерца. На тлі цього результату український аналітик, екс-консул України в Мюнхені та канцлер Українського вільного університету Дмитро Шевченко в коментарі РБК-Україна попередив, що з плином часу тріумф АдН на регіональних виборах може призвести до змін у політиці Берліна як щодо українських біженців, так і в сфері державної допомоги Україні.

Два виміри впливу на Київ

За словами Шевченка, питання впливу на Україну має два виміри: соціальна підтримка українських біженців безпосередньо в Німеччині та, що найкритичніше, допомога Україні як державі на рівні федерального уряду. Експерт наголошує, що федеральна земля формально не впливає ні на перше, ні на друге напряму, однак результати виборів стали «лакмусовим папірцем» з обох питань. «Питання соціальної допомоги в Німеччині не розглядається виключно крізь призму українських біженців, а є частиною ширшого дискурсу», — зазначив він, вказуючи, що уряд Мерца зробив лише невелику корекцію чинної політики, чим праворадикали активно скористалися для критики влади.

Економічний контекст і «наличність у руках»

Шевченко пов'язує зовнішньополітичну допомогу Україні з внутрішнім економічним кризисом у Німеччині та соціальними витратами. За його словами, у німецьких громадян «у руках залишається менше наличності тієї суми, яка нараховується як заробітна плата», що викликає неприйняття на тлі фінансування проєктів за кордоном — насамперед України. «Наскільки це на рівні федерального уряду призведе до змін, сказати на сьогодні складно, але якщо уряд врахує "лакмусовий папірець" цих виборів, то зміни неминучі», — заявив експерт. Він також додав, що корупційні скандали в Україні не покращують ситуацію з прийняттям допомоги з боку Берліна.

Політичні наслідки для Мерца і загроза дострокових виборів

Експерт оцінює загрозу дострокових виборів у Німеччині як низьку: «Нікому в німецькому політикумі, окрім АдН, вони не вигідні. Усі інші партії, окрім праворадикалів, набрали б на голосуванні менше голосів, ніж зараз». При цьому позиції федерального канцлера Мерца, за його словами, не зміцнюються внаслідок таких результатів. «Ідуть розмови про те, що не виключено переформатування уряду, в тому числі зміна федерального канцлера. Але це теж дуже складне питання, тому що абсолютно чіткої альтернативи Мерцу немає», — підкреслив Шевченко. На подальшу динаміку впливатимуть регіональні вибори в інших німецьких землях, а консенсус ключових партій не співпрацювати з АдН, за його оцінкою, з кожною новою перемогою праворадикалів послаблюється.

Суперечливі дані

У джерелах спостерігається розбіжність у термінології та характері оцінки партії. З одного боку, низка українських і німецьких видань (зокрема Obozrevatel) послідовно характеризує АдН як «проросійську партію», а саму перемогу називає подією, «яка втрусилу всю Європу». З іншого боку, в тому ж базовому матеріалі РБК-Україна фіксується, що у вересні 2025 року співголова АдН Аліса Вайдель, виступаючи в Бундестазі, несподівано раскритикувала політику Володимира Путіна, а у листопаді 2025 року власна політсила заборонила своїм політикам зустрічатися з екс-президентом РФ Дмитром Медведєвим у Сочі. Таким чином, публічна риторика окремих лідерів партії не завжди збігається зі стійким ярликом «проросійськості», який закріплюється в медіапросторі. Крім того, в базовому тексті вибори називаються «місцевими», тоді як джерела (rua.gr, obozrevatel.com) однозначно вказують на регіональний рівень — вибори до ландтагу Саксонії-Ангальт, що є точнішою кваліфікацією.

Ширший контекст: антирекорд довіри та активізація правих

Як нагадує РБК-Україна, наприкінці грудня 2025 року уряд канцлера Мерца встановив антирекорд за рівнем довіри з боку німецьких громадян. На тлі таких показників значно активізувалися проросійські налаштовані політичні сили, зокрема АдН. Перемога на виборах у Саксонії-Ангальт із результатом 43,8% стала, по суті, першим великим регіональним тріумфом партії після серії успіхів на муніципальних виборах, що посилює тиск на федеральний уряд і перекроює ландшафт німецької політики напередодні наступних земельних кампаній в інших федеральних землях.