Українська система протиповітряної оборони потребує не прямого копіювання російських аналогів, таких як комплекс "Панцир", а створення повноцінної мережецентричної архітектури. За словами авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, ключовим елементом ефективного захисту має стати інтеграція безлічі різноманітних сенсорів раннього попередження, що забезпечують безшовне радіолокаційне покриття, супровід та знищення повітряних цілей на всіх ешелонах.
Архітектура мережецентричної оборони
Сучасні виклики безпеці вимагають переходу від точкових рішень до розподілених систем. Як зазначив експерт у подкасті "ЦЕ БАЗА", російський "Панцир" поєднує в собі локатор, гармату та ракети в одній машині, в той час як Україні необхідна гнучка мережа. Вона має включати розрізнені сенсори, здатні оперативно передавати дані на командні пункти для швидкого реагування та розподіленого перехоплення цілей різного типу.Оптимізація засобів перехоплення та боротьба з дронами
Важливим аспектом концепції є економічна та технічна доцільність вибору засобів ураження. Наприклад, малорозмірні безпілотники типу "Шахед" на малій висоті ефективніше та дешевше знищувати за допомогою великокаліберних кулеметів або автоматичних турелей, ніж витрачати дорогі зенітні ракети. При цьому експерт підкреслив, що реактивні дрони не здатні підніматися на екстремальні висоти в 7-12 тисяч метрів, як іноді заявляється, що також звужує діапазон необхідних для їх перехоплення засобів.Превентивні удари та балістична загроза
Суперечливі дані
Існують різні оцінки висотних характеристик та тактичних можливостей сучасних ударних безпілотників і ракетних озброєнь. У той час як моніторингові канали нерідко фіксують польоти дронів на висотах до 7–12 тисяч метрів, експертні дані показують, що реактивні модифікації БПЛА обмежені висотою до 5 тисяч метрів. Аналогічні розбіжності стосуються модернізаційних планів ракетних комплексів "Іскандер-М", де дальність дії може штучно нарощуватися з 500 до 840–1000 кілометрів задля мінімізації ризиків ударів у відповідь.
Окрім оборонних заходів, Храпчинський наполягає на необхідності завдання превентивних ударів безпосередньо по пускових майданчиках противника на території РФ. Для реалізації такої стратегії Україні потрібна власна балістична програма або постачання аналогічних озброєнь від західних партнерів, особливо на тлі спроб Росії збільшити дальність ракет "Іскандер-М" до 840–1000 кілометрів з метою винесення пускових установок углиб своєї території.
