Українська військова кампанія проти російської енергетичної інфраструктури перейшла у фазу безпрецедентної інтенсивності. Масштабні атаки безпілотників призвели до критичного дефіциту бензину на території РФ, змусивши владу ввести жорсткі обмеження на продаж палива у більш ніж половині регіонів. Жителі змушені годинами стояти в чергах, чекаючи можливості заправити свої автомобілі.

Ланцюгова реакція: від ударів до паливної кризи

Ситуація в російській столиці загострилася у червні, коли єдиний нафтопереробний завод Москви став мішенню для кількох ударів. Пожежі, що виникли внаслідок атак, не лише завдали шкоди інфраструктурі, але й загострили й без того гострий дефіцит пального у мегаполісі.

З початком 2026 року інтенсивність ударів по стратегічних об'єктах Росії суттєво зросла, створюючи критичне навантаження на систему протиповітряної оборони. Експерти відзначають, що тактика Києва еволюціонувала: від точкових ударів по нафтових об'єктах вона трансформувалася у широку стратегічну операцію.

Конрад Музика, директор аналітичної групи Rochan Consulting, підкреслює масштаб змін: «Кампанія перетворилася з відносно вузьких зусиль проти нафтової інфраструктури на більш широку стратегічну кампанію перехоплення, спрямовану на одночасну деградацію енергетичної, логістичної, промислової та експортних систем Росії».

Технологічний прорив та стратегічні помилки

Висока ефективність українських ударів аналітики пов'язують із трьома ключовими факторами: технологічним проривом у масовому виробництві далекобійних дронів, покращеним управлінням та використанням американських розвідувальних даних для обходу російських ППО.

Руслан Пухов, директор московського Центру аналізу стратегій і технологій, вважає, що ці успіхи зруйнували ілюзію Кремля про те, що війна не зачіпає рядових громадян. «Путін вчинив ще одну фатальну стратегічну помилку в цій війні, думаючи чомусь, що час лише на його боці. Він не зміг змусити Україну капітулювати, але дав їм достатньо часу для розробки масового виробництва «глибоких ударів»», — зазначив експерт.

Удар по «Лукойлу» та ізоляція Москви

До кінця червня 2026 року українські безпілотники вже вразили вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів (НПЗ) у Росії. Це суттєво підірвало загальні обсяги переробки нафти в країні.

Одним із важливих етапів цієї стратегії став удар вночі 2 липня по НПЗ «Лукойла» у місті Кстово Нижньогородської області. Внаслідок атаки на підприємстві спалахнула потужна пожежа. Цей об'єкт мав стратегічне значення, оскільки завод «Лукойл-Нижньогороднефтеоргсинтез» був одним із головних постачальників палива для Москви.

Згідно з даними експертів та ЗМІ, дії України фактично вивели з ладу два останні НПЗ, що забезпечували столичний регіон, поступово відсікаючи Москву від енергопостачання.

Політичний тупик та ескалація

Попри серйозні проблеми в тилу, Володимир Путін не демонструє готовності до переговорів. За даними джерел, Москва вимагає від США масштабних поступок з боку Києва, а реальний діалог навряд чи відновиться раніше лютого наступного року.

Паралельно з цим, російський лідер наказав військам повністю захопити Донецьку область до кінця поточного року. Наземне наступлення РФ супроводжується посиленням повітряного терору: сукупна кількість ракет та дронів, що запускаються по Україні, з лютого перевищує 5000 на місяць.