Українська енергетика стикається з наростальною фінансовою кризою, яка загрожує не лише поточній роботі генерувальних компаній, а й довгостроковим планам з відновлення та розширення потужностей. За оцінкою керівника енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, ключовим вузьким місцем стала заборгованість перед учасниками балансуючого ринку — механізму, який забезпечує баланс між виробництвом та споживанням електроенергії в режимі реального часу. Як зазначає експерт, за останній рік боргова проблема не просто зберігається, а суттєво загострюється: нові цифри заборгованості вже значно перевищують показники, зафіксовані на початок 2026 року.
Боргова яма, яка розширюється
Балансуючий ринок електроенергії — це не абстрактний фінансовий інструмент, а критично важлива інфраструктурна функція, без якої неможлива стабільна робота мережі. Коли «Укрэнерго» не розраховується з учасниками цього ринку, компанії втрачають ліквідність у той самий момент, коли їм необхідно спрямовувати кошти на ремонт пошкодженого обладнання. Прокіп наголошує, що неплатежі б'ють по енергогенераторах саме в період, коли вони мають витрачати значні ресурси на відновлення об'єктів, пошкоджених у результаті російських обстрілів. Фактично держава через механізм несвоєчасних розрахунків позбавляє приватний сектор коштів на те, щоб він міг виконувати свою частину роботи із забезпечення енергетичної безпеки.
Бар'єр для відновлення після обстрілів
В умовах триваючих атак на енергетичну інфраструктуру кожен тиждень затримки в ремонті означає додаткові години чи дні роботи в режимі обмежень. Енергетичні компанії, які не отримують своєчасних платежів за балансуючу енергію, змушені скорочувати операційні витрати, що напряму впливає на швидкість і якість відновлювальних робіт. Прокіп формулює дилему гранично чітко: з одного боку, борги є бар'єром для будівництва нової генерації, з іншого — вони створюють проблему ліквідності для компаній, які в умовах обстрілів потребують коштів для відновлення вже наявних об'єктів. Обидва ці фактори діють одночасно й посилюють один одного.
Інвестиційний клімат під загрозою
Окрім оперативних наслідків, накопичення заборгованості формує системний сигнал для інвесторів. Нові електростанції — чи то газотурбінні, сонячні або вітові — вимагають багатомільярдних вкладень і розраховані на багаторічну окупність. Якщо ключовий розрахунковий механізм енергосистеми працює із затримками та неоплаченими зобов'язаннями, потенційні інвестори сприймають це як ознаку нестабільності регуляторного середовища. Прокіп прямо вказує, що борги стримують будівництво нових потужностей, які могли б підсилити енергосистему та знизити її вразливість до зовнішніх загроз. Без притоку нових генерувальних спроможностей енергомережа залишається крихкою та залежною від обмеженої кількості великих об'єктів.
Системний характер проблеми та питання регулювання
Проблема не обмежується однією експертною думкою. Раніше віцепрезидент з питань енергетики ICC Ukraine Олександр Трохимець також заявляв, що борги «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку залишають компанії без коштів для нормальної роботи та відлякують інвесторів. Трохимець акцентував увагу на тому, що накопичення заборгованості свідчить про недосконалість державного регулювання, яке необхідно переглянути. Таким чином, обидва експерти — з академічного та ділового секторів — сходяться на оцінці: проблема має системний характер і не може бути вирішена точковими заходами. Потрібен перегляд механізмів розрахунків, прозорості та передбачуваності роботи балансуючого ринку.
Контекст: зростання боргів на 60%
Динаміка заборгованості підтверджується і кількісними даними. Як повідомлялося раніше, борги «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку зросли на 60%, що свідчить про стрімке наростання проблеми протягом останнього звітного періоду. У поєднанні із загостренням, про яке говорить Прокіп, ці цифри малюють картину, в якій фінансове навантаження на енергосистему зростає швидше, ніж можливості її погашення. Для країни, яка одночасно веде оборону і намагається забезпечити безперебійне енергопостачання громадян і промисловості, така динаміка є однією з найгостріших внутрішніх загроз енергетичній безпеці.
