На п'ятий рік повномасштабної війни в Україні технології кардинально змінили саму суть бойових дій. Традиційні методи ведення війни, засновані на масовому скупченні живої сили та бронетехніки, стають неефективними та небезпечними. За даними німецького видання Die Zeit, безпілотні літальні апарати (БПЛА) перетворилися на домінуючу силу на полі бою, створюючи так звану «зону смерті», в якій рух практично неможливий.

Розширення «зони смерті» та економічна війна

Сучасна тактика ведення бою на фронті будується навколо тотального контролю повітря. «Зона смерті» — смуга фронту, де будь-яка спроба переміщення техніки або піхоти призводить до миттєвого знищення, — у деяких місцях сягає 40 кілометрів у ширину. Щільність дронів тут колосальна: на кожен квадратний кілометр припадає не менше десяти апаратів.

Економіка війни зазнала радикальних змін. Зібрати великі військові з'єднання для наступу поблизу лінії фронту більше не має сенсу. Танки та бронетранспортери практично зникли з передової, оскільки їхня вартість робить їх недоцільною мішенню. Один дрон, вартість якого становить близько 500 євро, здатний знищити бойовий танк, ціна якого сягає 20 мільйонів євро.

Глибокі рейди та стратегічний тиск

Завдяки збільшенню дальності польоту, дрони перейшли від тактичних завдань до стратегічних. Великі безпілотники систематично проникають глибоко в тил противника. На території Росії українські БПЛА завдають ударів по критичній інфраструктурі: нафтопереробних заводах, трубопроводах та складах.

Ці атаки створюють серйозні проблеми зі снабженням російської армії та викликають дефіцит палива в тилу. У недавньому інтерв'ю президент Росії Володимир Путін визнав, що атаки на інфраструктуру викликають реальні проблеми для країни. Україна намірні посилити цей тиск: президент Володимир Зеленський оголосив про 40-денну кампанію із застосуванням зброї середньої та великої дальності, метою якої є змусити Росію припинити війну.

Революція управління: від пілота до оператора

Одним із ключових змін стало переміщення операторів у безпечні зони. Завдяки супутниковому інтернету Starlink, пілоти важких бомбардувальників можуть керувати апаратами, перебуваючи за сотні кілометрів від фронту, наприклад, у Києві. Це дозволяє захистити життя військових та підвищити ефективність управління.

Більше того, дрони стають автономними. Впровадження штучного інтелекту дозволяє безпілотникам самостійно розпізнавати цілі, пропонувати їх пілоту та атакувати. У деяких випадках дрон сам пролітає останні метри до ворожої гармати або командного пункту, а пілот лише спостерігає за процесом через відеоокуляри, не втручаючись у управління.

«Молнія» та «Хорнет»: спеціалізація ударів

Батальон безпілотних систем «Сапсан» активно використовує американські дрони «Хорнет» (Hornet), оснащені ШІ. Командир батальону Михайло Троч проводить чітку аналогію: «Молнія» — це сокира, а «Хорнет» — скальпель. «Молнії» застосовуються проти стаціонарних цілей, тоді як «Хорнети» ефективно знищують рухомі цілі, такі як вантажівки та артилерія, незважаючи на наявність перешкод. На даний момент російська армія не має адекватних засобів захисту від таких атак.

Майбутнє війни: алгоритми проти солдатів

Експерти та військові оглядачі сходяться на думці, що ера традиційної бронетехніки підходить до кінця. Бувший керівник Google та мільярдер Ерік Шмідт, виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки, заявив, що танк на сучасному фронті — це не найкраще рішення. Він запропонував державам переглянути бюджетні пріоритети, вкладаючи значну частину коштів у безпілотні системи.

За прогнозами, вже через два-три роки хід конфліктів вирішуватимуть алгоритми, а не кількість особового складу. Дрони та роботи на базі штучного інтелекту зможуть самостійно вести бойові дії, атакувати та захищатися, навіть якщо зв'язок з оператором буде втрачено. Війна в Україні стала полігоном для цих технологій, підтверджуючи, що швидкість розробки зброї та впровадження ШІ стає вирішальним фактором між перемогою та поразкою.