29 червня 2026 року у Монако стався вибух, який ледь не коштував життя одному з найвпливовіших українських бізнесменів — Вадиму Ермолаєву. Інцидент, який прокуратура князівства кваліфікувала як замах, вивів за межі приватного криміналу питання, пов'язані з економічним суверенітетом України та перерозподілом стратегічних активів. У центрі уваги опинився не лише девелоперський бізнес, а й аграрний сектор, зокрема — олійно-жирова промисловість, яка залишається одним із ключових джерел валютної виручки для країни.

Вибух у Монако та версія спецслужб

Замах на Вадима Ермолаєва стався у житловому будинку в Монако, де вибухнув саморобний вибуховий пристрій. Сам підприємець вижив, але отримав серйозні поранення, його дружина також постраждала. Невдовзі після виходу з коми Ермолаєв публічно заявив про можливу причетність до інциденту українських спецслужб, зокрема — Головного управління розвідки (ГУР). Ця версія, озвучена в інтерв'ю та підтверджена рядом міжнародних ЗМІ, включаючи Deutsche Welle, поки що не знайшла підтвердження в офіційних заявах правоохоронних органів Монако.

Однак сам факт звинувачення зі сторони потерпілого переводить справу з площини приватного розслідування у сферу геополітики та економічних інтересів. Якщо версія Ермолаєва підтвердиться, це стане безпрецедентним випадком, коли українські спецслужби звинувачуються у замаху на одного з найбільших бізнесменів країни — людину, чиї активи безпосередньо впливають на експортну виручку держави.

«Агроінвестгрупа» та олійно-жирова імперія

Вадим Ермолаєв відомий насамперед як засновник девелоперської компанії «Алеф», але його група має значні активи й в аграрному секторі. Один із ключових — ТОВ «Потоки», яке володіє маслоекстракційним виробництвом потужністю 2 100 тонн на добу, здатним виробляти до 300 тисяч тонн рослинної олії на рік. Компанія також має резервуарний парк на 5 500 кубометрів та термінал у Рені з можливістю відвантаження на судно.

Ці активи знаходяться у стратегічно важливому вузлі: соняшник вирощується всередині країни, переробляється поруч із портами та експортується через чорноморські маршрути. За даними Міністерства економіки України, у першому кварталі 2026 року аграрний експорт склав 15,5 млн тонн на 6,3 млрд доларів, при цьому виручка від соняшникової олії зросла на 20%.

Спадщина «Агроінвестгрупу» та одеські активи

Історія олійно-жирової галузі Одеси тісно пов'язана з холдингом «Агроінвестгрупа», який до свого банкрутства представляв собою масштабну промислову систему. До його структури входили зернові господарства, елеватори, олійно-жирові комбінати та портові потужності. Після краху холдингу активи були перерозподілені між різними гравцями, включаючи ТОВ «Потоки» та інші компанії, пов'язані з колишнім оточенням «Агроінвестгрупу».

Судові матеріали підтверджують, що СПАТ «Україна» володіла акціями Одеського олійно-жирового комбінату, а Іллічівський олійно-жировий комбінат був пов'язаний із виробничими структурами холдингу. Фінансовим центром цієї системи був «Дельта Банк», який кредитував підприємства олійно-жирового та портового секторів. Наприклад, Іллічівському комбінату була відкрита кредитна лінія на 350 млн гривень.

Суперечливі дані

Існують розбіжності у версіях щодо мотивів замаху на Ермолаєва. З одного боку, сам бізнесмен вказує на причетність українських спецслужб, що може бути пов'язано з його критикою влади чи економічними інтересами. З іншого боку, офіційні джерела в Монако та Україні поки що не підтверджують цю версію, і розслідування триває.

Крім того, є незрозумілості в тому, як саме активи «Агроінвестгрупу» перейшли до нових власників і яку роль у цьому зіграв Ермолаєв. Деякі джерела вказують на його пряме участь у перерозподілі, інші — на опосередкований вплив через партнерів. Ці суперечності потребують подальшого фактчекінгу та аналізу судових документів.

Економічний контекст та стратегічне значення

Олійно-жирова галузь залишається одним із ключових експортних напрямків України. Соняшникова олія, кукурудза та пшениця становлять основу аграрної виручки, яка критично важлива для економіки країни в умовах війни. Контроль над виробничими потужностями та експортною інфраструктурою дає значний вплив на ринок та доступ до валютних потоків.

Замах на Ермолаєва, якщо він пов'язаний з його бізнес-інтересами, може свідчити про боротьбу за контроль над цими активами. Особливо враховуючи, що частина активів «Агроінвестгрупу» була перерозподілена після банкрутства, і нові власники можуть мати власні інтереси в галузі.