Європейський Союз, за оцінкою Європейського рахункового двору, не справляється з власним планом відмови від російської нафти та газу. Аудитори зазначили, що країни блоку недостатньо інвестують у диверсифікацію постачань, відновлювану енергетику та розвиток електромереж, і закликали Європейську комісію активніше контролювати виконання програми. На їхню думку, саме в момент, коли енергетична безпека Європи знову опинилася під тиском через ситуацію на Близькому Сході, процес «відокремлення» від російських енергоносіїв «зустрічає труднощі».

Контекст: від 45% до 12% та морська нафта

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС послідовно скорочував імпорт російських енергоносіїв. Санкційний пакет практично припинив постачання російської сировинної нафти морем, а частка РФ у газовому імпорті блоку, за даними, наведеними в звіті, впала з 45% до 12%. При цьому аудитори наголошують: значна частина цього скорочення стала не стільки результатом цілеспрямованих політичних заходів, скільки наслідком сприятливих обставин — м'якої погоди та високих цін на енергоносії, які самі по собі знизили попит.

Зимовий ризик: 67% проти 80%

Однією з гострих проблем, на думку аудиторів, стало заповнення газових сховищ перед зимою. На поточний момент резервуари заповнені приблизно на 67%, тоді як на аналогічному етапі минулого року цей показник становив майже 80%. Аналітики попереджають, що такий розрив може призвести до різких стрибків цін на газ у опалювальний сезон. Додатковим фактором ризику стає запланований на 1 січня 2027 року повний заборона імпорту російського зрідженого природного газу (LNG), який звужить і без того обмежені канали постачань.

Інвестиційний розрив: 300 млрд проти 54,3 млрд євро

Спочатку Європейська комісія оцінювала потребу в інвестиціях для повної відмови від російських енергоносіїв приблизно в 300 млрд євро, які передбачалося забезпечити з бюджету ЄС. Однак на сьогодні країни блоку взяли на себе зобов'язання лише по 54,3 млрд євро. Аудитори відзначають, що такий розрив може свідчити або про те, що початкова оцінка потреби була завищена або неправильна, або про те, що країни-члени не здатні належним чином реалізувати заплановані заходи. Це, по суті, ставить під сумнів саму реалізованість програми в зазначені строки.

Суперечливі дані

Тут позиції двох сторін помітно розходяться. Європейський рахунковий двір стверджує, що програма «буксує»: сховища заповнені лише на 67% проти 80% роком раніше, інвестиції покрили менше п'ятої частини початкової оцінки (54,3 млрд із 300 млрд євро), а зниження залежності від російського газу в значній мірі пояснюється не політикою, а м'якою погодою та дорогим газом. Європейська комісія, навпаки, заявляє, що дії та фінансування ЄС уже прискорили розвиток відновлюваної енергетики та призвели до різкого скорочення імпорту російського газу, і обіцяє «врахувати рекомендації» аудиторів. Таким чином, одна сторона бачить системний збій підготовки до зими та недофінансування, інша — підтверджений прогрес, який лише потребує донастройки. Різне прочитання одних і тих самих цифр (67% заповнення, 54,3 млрд євро зобов'язань) робить оцінку реального стану енергосистеми дискусійною.

Політичний фон і хто ще чинить опір

Ще минулого року ЄС публічно заявляв, що поступово відмовляється від російського викопного палива, як того, зокрема, вимагав президент США Дональд Трамп. Тоді найпомітніший опір чинили Угорщина та Словаччина. Однак, як зазначають аудитори, станом на сьогодні з'ясувалося, що це далеко не єдині країни, яким важко відмовитися від російських енергоносіїв. Рекомендація Європейській комісії активніше контролювати виконання плану фактично визнає, що без зовнішнього аудиторського тиску внутрішня координація блоку працює недостатньо ефективно.