Європейський Союз приступає до розробки принципово нових правил гри для майбутніх членів. Напередодні початку переговорів з Україною та Молдовою Брюссель намір впровадити механізми, які не дозволять новим партнерам відступати від реформ чи блокувати ключові рішення після вступу до блоку. Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у інтерв'ю виданню Politico.
Уроки минулого: досвід Угорщини
Ініціатива щодо посилення контролю над новими членами викликана конкретними історичними прецедентами. Основною причиною розробки нових інструментів стали уроки, вивчені з досвіду Угорщини. У період керівництва Віктора Орбана Будапешт систематично блокував досягнення консенсусу щодо санкцій проти Росії та затягував прийняття заходів підтримки України.
У відповідь на порушення демократичних та судових зобов'язань ЄС був змушений заморозити понад 10 мільярдів євро фондів, призначених для Угорщини. Саме такий сценарій, коли членство використовується як інструмент саботажу, Брюссель прагне виключити в майбутньому.
Як працюватимуть нові механізми
У кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі Марта Кос розкрила деталі планованої системи. За її словами, у Єврокомісії вже є ідеї щодо зміцнення інституцій, включаючи захисні механізми та перехідні періоди до надання повного обсягу прав членства.
«Якщо нова країна-член дотримуватиметься правил — нічого не станеться. Якщо ні — захисні механізми спрацюють жорстко. Саме таку систему ми й будуємо», — наголосила єврокомісар.
Серед обговорюваних заходів — можливість тимчасового обмеження права вето для нових членів, щоб уникнути блокування важливих рішень на старті інтеграції. Про таку можливість раніше повідомляло видання The Guardian.
Чорногорія як тестовий полігон
Франція, Німеччина та Нідерланди наполягають на тому, що будь-яке розширення має супроводжуватися гарантіями збереження реформ та захисту балансу сил у блоці. Першим прикладом реалізації цієї концепції стане угода про вступ Чорногорії.
Ця країна-кандидат першою наблизилася до членства з часів Хорватії у 2013 році. В угоді з Подгорицею вперше будуть закріплені механізми, що гарантують дотримання правил через п'ять, десять і п'ятнадцять років після офіційного вступу. Цей документ стане моделлю для майбутніх розширень, включаючи Україну та Молдову.
Дискусія про статус України
Паралельно з розробкою юридичних механізмів тривають дискусії щодо формату інтеграції України. Німецький канцлер Фрідріх Мерц раніше запропонував ідею «асоційованого членства» як проміжного кроку.
Однак Київ відкинув цю ініціативу. Президент Володимир Зеленський та українське керівництво наполягають на повноцінному та рівноправному членстві в ЄС без будь-яких проміжних статусів, які могли б ущемити права країни-кандидата.