У четвер, 25 червня, Європейський Союз перейшов від слів до дій, переказавши Україні перший транш фінансової допомоги в рамках масштабної кредитної програми. Про це офіційно заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, підтвердивши, що кошти вже в дорозі. Цей крок став важливим сигналом для Києва, демонструючи готовність Брюсселя підтримувати українську економіку в довгостроковій перспективі.

Механіка підтримки: 90 мільярдів євро

Виділений у четвер транш становить 3,2 млрд євро. Він є частиною набагато більш амбітного кредиту на загальну суму 90 млрд євро, який ЄС планує надати Україні для підтримки у 2026–2027 роках. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що цей крок є втіленням «європейської солідарності» та частиною безпрецедентної підтримки, яку ЄС надає Києву з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко підтвердила надходження коштів до Державного бюджету країни. На її думку, ці гроші будуть спрямовані на вирішення двох ключових завдань: зміцнення обороноздатності та забезпечення соціальної стійкості держави.

Зміна пріоритетів: від дронів до бюджету

Цікаво, що структура першого траншу зазнала змін безпосередньо перед його виділенням. Спочатку в пакет планувалося включити 5,9 млрд євро, призначених для виробництва та закупівлі безпілотних літальних апаратів. Однак зрештою Єврокомісія скоригувала рішення.

Замість фінансування дронів у перший транш включили 3,2 млрд євро прямої бюджетної підтримки. За інформацією видання Euractiv, таке рішення було продиктоване технічними аспектами та необхідністю забезпечити максимально ефективний контроль за використанням виділених коштів.

Як будуть витрачатися гроші

Загальна програма на 90 млрд євро має чітке розмежування функцій. Згідно з планами Брюсселя:

  • 30 млрд євро будуть спрямовані на макрофінансову допомогу державі, підтримуючи стабільність економіки.
  • 60 млрд євро виділені на зміцнення оборонного потенціалу України.

Для доступу до фінансування Україна зобов'язана надати Єврокомісії детальну оцінку власних оборонних потреб. При цьому в Брюсселі закріпили принцип пріоритету: кошти будуть переважно спрямовуватися на закупівлю озброєння європейського виробництва. Водночас, у певних випадках допускається використання кредитних коштів для придбання техніки неєвропейського походження.