Міністр оборони Естонії Мартін Херем в інтерв'ю підтвердив, що в ніч на 11 листопада 2026 року українські безпілотні літальні апарати, які атакували російський порт Усть-Луга та військовий корабель Балтійського флоту у Фінській затоці, на короткий час порушили повітряний простір Естонії як з південно-східного, так і з північно-східного напрямку. За словами Херема, атака тривала з опівночі приблизно до шостої ранку, при цьому більшість ударних безпілотників рухалися поблизу естонського кордону, але перебували у повітряному просторі Росії. Винищувачі НАТО, що забезпечують охорону повітряного простору Балтії, перебували в повітрі протягом усієї атаки, проте збити безпілотники не вдалося.

Хронологія порушення повітряного простору

Згідно з даними, озвученими Херемом, приблизно о 3:30 один безпілотник з боку Латвії на дуже короткий час увійшов у повітряний простір Естонії та попрямував у бік Росії. Окрема група безпілотників, що досягла району Усть-Луги, розвернулася на захід і кружляла над Фінською затокою в російському повітряному просторі, завдаючи ударів по порту. Кілька апаратів із цієї групи також на короткий час порушили повітряний простір Естонії над акваторією Фінської затоки. Херем підкреслив, що Естонія не надавала свій повітряний простір для використання безпілотниками будь-якої іноземної держави.

Вибух на кораблі Балтійського флоту

Приблизно о 5:30 на російському військовому кораблі Балтійського флоту, що перебував у Фінській затоці, стався вибух, після чого з судна пішов дим. Корабель своїм ходом направився назад у бік Санкт-Петербурга. Херем прямо заявив, що підтвердити, чи був за інцидентом український слід, чи на борту сталася аварія, Естонія не може. У соціальних мережах канал Exilenova+ повідомив про можливих постраждалих або загиблих, проте в Таллінні цю інформацію не підтвердили і не спростували, обмежившись констатацією факту вибуху та задимлення.

Чому винищувачі НАТО не збили безпілотники

Повітря над Естонією в момент атаки прикривали літаки місії з охорони повітряного простору Балтії, дислоковані в Литві, Латвії та Естонії. Турецькі винищувачі, за словами Херема, піднялися в повітря ще до того, як будь-який безпілотник увійшов у повітряний простір країни. Тим не менш, жоден апарат не був збитий: за оцінкою міністра, безпілотники перебували в позиції, що не дозволяє безпечно їх знищити, — зокрема, занадто близько до російського кордону, і їх ураження означало б ведення вогню по території Росії. Херем додав, що наразі Таллінн не вважає за необхідне переглядати параметри місії з охорони повітряного простору.

Дипломатичний контекст і паралелі з 1939 роком

Під час бесіди журналіст звернув увагу на схожість ситуації з інцидентом навколо польського підводного човна «Орел» у 1939 році, коли Радянський Союз звинувачував Естонію у ворожих діях. Херем визнав формальну схожість, але підкреслив принципову різницю: Україна та Росія перебувають у стані війни, і з території Естонії нічого не запускалося. При цьому він не виключив, що Москва може використати епізод для звинувачень на міжнародній арені в тому, що безпілотники летять до російських нафтових об'єктів через повітряний простір країн Балтії. За словами міністра, Росія на момент інтерв'ю не надсилала в Таллінн ніяких нот чи запитів. Естонія, зі свого боку, передала українській стороні інформацію про порушення та направила запит із проханням пояснити, що саме являли собою зафіксовані безпілотники.

Що далі

Херем запевнив, що Естонія не бачить підстав для зміни поточної стратегії ППО та охорони повітряного простору. Ключовим залишається питання оцінки небезпеки конкретного безпілотника в момент виявлення та наявності технічної можливості його ураження без ризику для цивільної інфраструктури та без порушення суверенітету сусідньої держави. Подальша динаміка залежатиме від позиції Москви, від результатів розслідування інциденту з кораблем Балтійського флоту та від того, чи отримає Таллінн відповідь на направлений Києву запит.