Дев'ять країн Європейського Союзу на чолі з Естонією направили до Брюсселя офіційну вимогу про блокування фінансової підтримки Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Поводом для різкої реакції стало рішення спортивних чиновників скасувати санкції проти атлетів з Росії та Білорусі.
Ініціатива виходила від Міністерства культури Естонії, до якої в найкоротші терміни приєдналися вісім партнерів: Нідерланди, Литва, Латвія, Польща, Швеція, Румунія, Фінляндія та Данія. Об'єднаною заявою країни закликають виключити МОК та дві інші великі спортивні структури з програм європейського фінансування, включаючи популярну програму Erasmus+.
Політичний резонанс та звинувачення у підтримці агресії
Підписанти звернення аргументують свої дії тим, що зняття обмежень з російських та білоруських спортсменів підриває європейські цінності та фактично працює на руку російській пропаганді на тлі триваючого військового конфлікту. У документі підкреслюється, що повернення країн-агресорів до міжнародного спорту «так, ніби нічого не сталося», неможливо виправдати в поточних умовах безпеки.
Міністр культури Естонії Гейді Пурга прямо заявила про незрозуміння логіки спортивних функціонерів. Ще жорсткіше висловився міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, який назвав кроки МОК щодо реабілітації росіян «соромними та безвідповідальними».
Хронологія подій та реакція інших організацій
Події отримали розвиток після рішення Міжнародного олімпійського комітету, прийнятого на початку липня 2026 року. У цей період МОК повністю прибрав рекомендації, які раніше суттєво обмежували участь російських та білоруських атлетів у світових турнірах. Це рішення фактично відкрило шлях для їхнього повноцінного повернення до олімпійського руху.
Після кроку МОК аналогічну позицію зайняла Міжнародна федерація настільного тенісу. Резонансне рішення викликало хвилю критики в Україні: його засудили як у Національному олімпійському комітеті, так і в Офісі президента країни.
