У Брюсселі назріває серйозний політичний кризис, здатний змінити міграційну політику Європейського Союзу. Країни-члени блоку обговорюють радикальну зміну умов надання притулку громадянам України: мова йде про можливе скасування автоматичного статусу тимчасового захисту для чоловіків призовного віку. Ініціатива, озвучена перед засіданням Ради ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі, вже знайшла підтримку у Берліна, Стокгольма та Варшави, але викликала різке неприйняття з боку інших учасників альянсу.

Позиція Німеччини та Швеції: скасування автоматизму

Ключові гравці європейської політики виступають за перегляд чинної директиви. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт чітко окреслив позицію Берліна: країна готова підтримати продовження механізму захисту, але виключно на нових умовах. На його думку, чоловікам, підлеглим мобілізації, замість автоматичного статусу можуть запропонувати проходити стандартну, більш тривалу процедуру отримання притулку як біженцям.

Подібну риторику підтримує і Швеція. Міністр міграції Йохан Форсселль назвав виключення зі сфери захисту тих, хто має заборону на виїзд з України, «розумною пропозицією». Аргументація шведської сторони будується на військовій необхідності: для перемоги України критично важливо, щоб чоловіки призовного віку залишалися на території своєї країни.

Позиція Польщі: проти «географічного підходу»

Варшава, яка приймає на своїй території найбільшу кількість біженців після Німеччини, загалом згодна з ідеєю обмежень для осіб призовного віку. Однак польські влади категорично відкидають так званий «географічний підхід». Ця пропозиція передбачає відмову у захисті людям, які прибули з так званих «безпечних» регіонів України. Польща наполягає на тому, що статус не повинен залежати від місця проживання в країні, яка перебуває у стані війни.

Розкол: Естонія та Люксембург проти змін

Ініціатива щодо обмеження прав українських чоловіків не знайшла єдиного схвалення. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро та голова МВС Люксембурга Леон Глоден виступили з контраргументами. Вони вважають, що найбільш розумним кроком є автоматичне продовження директиви у її нинішньому вигляді без змін. Більше того, представники цих країн підкреслили, що будь-які коригування в міграційній політиці мають бути попередньо узгоджені з Києвом.

Статистика та масштаби проблеми

Дискусія в Раді ЄС стосується долі мільйонів людей. За останніми даними, механізмом тимчасового захисту в Європейському Союзі користуються 4,33 млн переселенців з України. Розподіл біженців нерівномірний:

  • Німеччина прийняла 28,7% всіх біженців;
  • Польща — 22,3%;
  • Чехія — 9%.
Якщо ж враховувати навантаження на населення країн, що приймають, то найбільший тиск відчувають Чехія, Польща, Словаччина та Кіпр.

Перспективи: нові правила для нових заявників

Єврокомісар з внутрішніх справ Магнус Бруннер підтвердив, що серед актуальних пропозицій розглядається виключення чоловіків у віці від 23 до 60 років із системи тимчасового захисту. Він висловив надію на досягнення консенсусу між країнами. У Єврокомісії уточнили важливий нюанс: нові правила, якщо вони будуть прийняті, застосовуватимуться лише до нових заявників.

Засідання в Люксембурзі завершилося без прийняття остаточних рішень. Держави-члени обмежилися обміном думками. Як заявив заступник міністра внутрішніх справ Кіпру, зустріч була необхідною для збору позицій, а остаточні рекомендації Єврокомісія отримає пізніше. ЄС розглядає можливість продовження тимчасового захисту після березня 2027 року, однак питання щодо статусу чоловіків мобілізаційного віку залишається відкритим і надзвичайно болючим для європейської політики.