Еволюція захисту: як українські бронежилети адаптуються до реалій війни з дронами
Українська індустрія засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) за останнє десятиліття пройшла шлях від копіювання радянських зразків до створення високотехнологічних модульних систем, що відповідають суворим світовим стандартам. За даними представників компанії Rarog Tactical Gear, Україна сьогодні має одні з найсуворіших стандартів приймання бронежилетів у світі.
У інтерв'ю РБК-Україна керівники компанії — директор із збуту Дмитро Єжков та керівник RnD з позивним «Світязь» — розповіли про трансформацію вимог до екіпірування, перехід від захисту від куль до захисту від уламків та перспективи впровадження екзоскелетів.
Від плитоноски до модульної системи
За словами експертів, поняття сучасного бронежилета в українській армії сформувалося лише після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
«У 2014 році узагальнене поняття бронежилета серед військових відсутнє. Люди називали бронежилетом і плитоноски, і такі речі, які були, в принципі, не притаманні самому бронежилету. А модульний бронежилет народився у такому вигляді, як ми його розуміємо, вже після 2022 року», — зазначає Дмитро Єжков.
Продукція компанії Rarog розробляється на основі зворотного зв'язку з фронту. Інженери аналізують характер поранень та загрози, щоб адаптувати захист. Якщо у 2014–2022 роках пріоритетом був захист від стрілецької зброї під час штурмів позицій (плити 6-го класу), то сьогодні акцент змістився на захист від уламків ударних дронів.
Проблема ваги та майбутнє екзоскелетів
Сучасний бійця несе на собі значну масу — до 15 кг лише у вигляді балістичного захисту. Це створює критичне навантаження на хребет і знижує мобільність.
За словами розробників, світова тенденція рухається до впровадження екзоскелетів, які дозволять розподіляти вагу та зберігати здоров'я солдата. Поки ж виробники фокусуються на ергономіці та зниженні ваги самих виробів.
Однією з інновацій Rarog став найлегший в Україні бронежилет вагою всього 6,5 кг. Він оснащений легкими плитами 6-го класу, що витримують постріл з кулемета з дистанції 10 метрів. Конструкція дозволяє носити його під китель або сорочку, що важливо для підрозділів другої та третьої лінії.
Інновації в порятунку поранених
Важливим аспектом розробки є не лише захист, а й евакуація. Компанія впровадила спеціальну стропу для евакуації, яка кріпиться до ременно-плечової системи або поясу, а не до самого бронежилета. Це дозволяє перетягувати пораненого, не створюючи додаткового навантаження на його тіло та не порушуючи цілісність захисту.
Суперечливі дані
Під час інтерв'ю виникла невідповідність щодо статусу закупівлі жіночих бронежилетів.
- Версія ЗМІ: Журналісти зазначили, що Міноборони України «нещодавно вперше закупило партію жіночих бронежилетів».
- Версія виробника: Представники Rarog Tactical Gear заявили, що поділ на чоловічі та жіночі моделі вони «давно пройшли». На їхню думку, їхня продукція універсальна: за допомогою змінних анатомічних падів (внутрішніх демпферів) будь-який бронежилет можна адаптувати під жіночу анатомію, додавши необхідні подушки для ергономічного прилягання.
Таким чином, хоча закупівля може бути «першою» для держави в рамках держконтракту, для ринку та виробників це вже усталена практика кастомізації.
Матеріали: імпорт проти локалізації
Питання імпортозаміщення у сфері броні залишається складним. На початок повномасштабного вторгнення українські компанії не були готові забезпечувати якісними матеріалами.
Сьогодні ситуація змінилася частково:
- Тканини: Використовуються переважно українські або американські матеріали, що пройшли сертифікацію.
- Балістичні пакети: В Україні поки немає виробництва арамідного волокна або високомолекулярного поліетилену (основа м'яких пакетів).
- Кераміка: Керамічні бронеплити виробляються всередині країни.
Компанія Rarog дотримується стратегії «не ризикувати», використовуючи перевірені компоненти для забезпечення максимального захисту військових.
