Останніми роками розвідувальні безпілотники, які застосовують Збройні сили РФ, пройшли помітну технологічну еволюцію. За оцінкою керівника відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирила Люкова, викладеною в ексклюзивній колонці для РБК-Україна, ключовим напрямом стало впровадження mesh-мереж і ланцюжків ретрансляції, які забезпечують стабільніший зв'язок і розширюють дальність роботи апаратів. На фото — збитий безпілотний апарат, що лежить на землі після падіння.

Зв'язок через ретрансляцію

Перехід до розподілених мереж зв'язку дозволяє російським операторам утримувати управління дроном на великих відстанях від лінії фронту. Замість прямого радіозв'язку з оператором сигнал передається ланцюжком ретрансляторів, що знижує ймовірність втрати каналу та підвищує стійкість до перешкод. На практиці це означає, що розвідувальний апарат здатен працювати вглиб території противника довше і стабільніше, ніж це було можливо раніше.

Оптика та безпечна дистанція

Паралельно вдосконалюються оптичні сенсори. Як зазначає експерт, це дозволяє вести розвідку з безпечніших для оператора дистанцій. Найбільшу загрозу, за його словами, становлять «Орлан-10» та «Орлан-30» із бензиновими двигунами, радіус дії яких перевищує 150 кілометрів. Саме поєднання дальності, автономності та якісної оптики робить ці платформи пріоритетною ціллю для систем протидії.

Цілевкажчики для «Ланцетів»

Окрему групу становлять апарати, що працюють у зв'язці з баражуючими боєприпасами. Безпілотники Zala та Supercam завдяки якісній оптиці виконують функцію цілевкажчиків для «Ланцетів», супроводжуючи ціль та передаючи координати. Також у масовому порядку застосовуються тактичні розвідники, зокрема «Князь Вещий Олег». Загальна тенденція, наголошує Люков, очевидна: ворожі безпілотники стають складнішими цілями та дозволяють противнику діяти на більшій глибині.

Нова загроза — перехоплювачі

Силам оборони доводиться зважати й на ще один фактор — дрони-перехоплювачі, які полюють на українські безпілотники, зокрема розвідувальні. За словами експерта, що дорожчий комплекс, то відчутнішою для підрозділу є його втрата. Це змінює економіку застосування дронів і змушує переглядати тактику вильотів.

Ширший контекст

Ці зміни відбуваються на тлі інших тенденцій. Раніше РБК-Україна повідомляло, що російські реактивні безпілотники здатні подолати значні відстані та досягати західних областей України, а їхня дальність залежить від технічних характеристик, запасу пального та бортового обладнання. Українська ППО, за даними видання, збільшує відсоток збивання реактивних ударних дронів — середній показник знищених «Гераней-4» наближається до 60%. Крім того, Росія суттєво допрацювала апарати «Гербера», які тепер, за наявними даними, здатні долати до 1200 кілометрів і нести збільшений бойозаряд.