Європейські служби безпеки на минулих тижнях різко посилити риторику щодо потенційної ескалації з боку Москви. За оцінкою ряду керівників розвідок, Росія може найближчими місяцями провести перевірку НАТО на міцність — від застосування дронів або ракет по території альянсу до обмеженого вторгнення поблизу російського кордону. Тривога посилиться після заяв прем'єра Польщі Дональда Туска в парламенті: за його словами, розвідка допускає, що Москва найближчими місяцями може застосувати дрони або ракети проти території НАТО, щоб продемонструвати, що «стаття 5 скоріше теоретична, ніж практична». Президент Франції Емманюель Макрон назвав ці попередження обґрунтованими і скликав екстрену зустріч лідерів партій у Парижі.

«Місяці, а не роки»: сценарій чеської розвідки

Глава чеської служби BIS Міхал Коуделка допускав, що в планах Кремля може бути обмежене вторгнення на територію країни НАТО, розташованої поблизу Росії, — зокрема через провокації «під чужим прапором» або масштабну інформаційну кампанію. За його словами, подібний сценарій реалістичний «за місяці, а не роки», хоча, наголосив він, багато сторін роблять усе можливе, щоб цього уникнути. Коуделка також вказав на ціль Москви: тиснути на вразливі місця західних суспільств, щоб знизити рівень підтримки України — за його логікою, достатньо сильний тиск має змусити європейців відмовитися від допомоги Києву.

Балтійський трезвий погляд

Країни Балтії, попри прямі кордони з Росією, оцінюють ситуацію стриманіше. Вони вказують на виснажені війною ресурси Москви і застерігають, що надмірне роздування загрози саме по собі грає на руку Кремлю. Глава латвійської VDD Нормундс Межвієтс заявив, що прямих ознак неминучої атаки не бачить, хоча, за його словами, Москва явно готується до більш рішучих дій. Естонський МЗС публічно розкритикував «паніку в соцмережах» минулих днів, закликаючи зберігати спокій і продовжувати підтримувати Україну.

Від хаосу до точкових цілей

Усі троє керівників розвідок, чиї заяви наводяться, згодні в одному: кампанія диверсій Росії в Європі найближчими місяцями, ймовірно, посилиться. Нільссон назвав «переломним моментом» недавній інцидент із ударним дроном в аеропорту Лейпцига. Межвієтс додав, що Москва переходить від хаотичних підпалів до конкретних цілей, пов'язаних із підтримкою України, — насамперед до залізниць та оборонної промисловості. В Польщі відзначали, що головною ціллю Кремля залишається дестабілізація залізниць, мостів і прикордонних зон, а Литва заявила про отримання розвідданих щодо можливої підготовки Росією операцій «під чужим прапором» для перевірки готовності НАТО до відповіді.

Протиріччі в даних

В оцінках різних служб є помітні розбіжності, які важливо враховувати. Європейські розвідки (Чехія, Латвія, Польща) говорять про горизонт «найближчі місяці» і про сценарій перевірки/приводнення, тоді як балтійські та естонські офіційні особи закликають не роздувати загрозу і не бачать прямих ознак неминучої атаки. Паралельно американська розвідка, за публікаціями ЗМІ, дає більш стислі та більш «тверді» прогнози — аж до формулювань про дії «найближчими тижнями» і про можливе нападение вже восени, з акцентом на ціль «розколу альянсу». Таким чином, розходяться і суб'єкти оцінок (європейські проти американських служб), і часові рамки (місяці проти тижнів/восени), і характер припущеної дії (обмежена перевірка/провокація проти більш масштабного нападения). Ці невідповідності відображають різний рівень тривожності та доступ до різних каналів розвідданих, а не єдиний підтверджений факт готування атаки.

Позиція НАТО

Раніше в НАТО вже заявляли про готовність до будь-яких провокацій і атак Росії: генерал альянсу підкреслив, що організація готова реагувати на потенційну ескалацію на східному фланзі Європи. Сукупність заяв вказує на те, що західні столиці одночасно готуються до гібридних ударів по інфраструктурі, що забезпечує допомогу Україні, і до можливої більш серйозної провокації, спрямованої на перевірку механізму колективної оборони.