Європейський проект протиракетної оборони FREYJA, до якого вже приєдналися дев'ять країн континенту, буде будуватися на принципах відкритої архітектури. Це означає, що система не стане жорстко залежати від українських ракет-перехоплювачів, а дозволить партнерам інтегрувати власні технічні компоненти, радари та пункти управління.

Про це заявив співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штилерман у інтерв'ю виданню УНН, на яке посилається РБК-Україна.

Гнучкість замість монополії

Розробники системи FREYJA намагаються зробити її максимально адаптивною. За словами Штилермана, компанія готова підлаштовувати ПЗ та обладнання під пропрієтарні протоколи країн-партнерів. Якщо європейська держава захоче використовувати свої центри управління замість закупівлі іноземних аналогів, технічна інтеграція буде забезпечена.

Ключовим аспектом стратегії є готовність ділитися інтелектуальною власністю. Fire Point планує відкривати виробничі підприємства за межами України. Це рішення має на меті виключити ризики залежності від постачань з одного джерела.

«Якщо з якихось причин Fire Point не зможе виробляти ракети або буде виробляти недостатню кількість — компанія, яка проявить зацікавленість у виготовленні перехоплювачів для системи FREYJA, зможе отримати необхідну технічну документацію та запустити виробництво, оплативши роялті за використання інтелектуальної власності», — пояснив головний конструктор.

Економічний розрахунок: ціна питання

Основа комплексу — українські ракети-перехоплювачі сімейства FP-7.x. Вони здатні виконувати дальні перехоплення та оснащені збільшеною бойовою частиною. Однак головним конкурентним перевагою проекту є вартість.

Цінова політика українського виробника кардинально відрізняється від західних аналогів:

  • Вартість перехоплювача без головки самонаведення («сикера») становить близько 500 000 доларів.
  • Повна комплектація ракети обходиться в 750 000 – 800 000 доларів.

Для порівняння, існуючі західні аналоги коштують по кілька мільйонів доларів за одиницю. Така різниця в цінах робить проект економічно привабливим для масштабування.

Єдиний купол над Європою

Зараз темпи реалізації щита FREYJA залежать переважно від оперативності європейських партнерів. Необхідні експортні ліцензії вже отримані, і проект перейшов до етапу об'єднання всіх елементів системи — від радарів до ракет.

Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський зазначає, що оборонна система FREYJA об'єднає передові європейські радари та сенсори з фінансово доступними українськими перехоплювачами. Такий підхід дозволяє створити єдиний пан'європейський купол, аналогічний ізраїльському «Залізному куполу», і повністю переосмислити архітектуру захисту неба на континенті.