Британський фізик Філіп Джонстон представив проєкт Fermi Explorer — концепцію міжзоряної місії, яка має відправити компактний зонд у систему Альфи Центавра. Загальна вартість проєкту становить 15 мільйонів доларів, а запуск заплановано на 2029 рік. Головна задача місії — не просто долетіти до сусідньої зоряної системи, а наочно перевірити одну з ключових гіпотез парадокса Фермі і тим самим наблизити пошук позаземного життя, доводячи, що міжзоряний переліт технічно досяжний без колосальних ресурсів цілої цивілізації.

Простота замість мільярдних бюджетів

На відміну від амбітних концептів, таких як лазерні паруси чи запити до NASA на мільярдні бюджети, команда Fermi Explorer поставила собі за мету створити максимально простий і дешевий апарат на базі вже наявних технологій. Компактний зонд нестиме корисне навантаження масою всього 1 кг, бак із ксеноном і сонячні батареї, що живлять сонячно-електричний рушій. Такий підхід дозволяє вмістити весь проєкт у рамки 15-мільйонного бюджету і зробити його реалізованим у передбачувані строки, а не в віддаленій перспективі.

Траєкторія, ефект Оберта та роль ШІ

Ключовою інженерною проблемою стало згасання сонячного світла: за орбітою Юпітера сонячно-електричний рушій втрачає ефективність через нестачу випромінювання. Розв'язати цю задачу допомогла ШІ-компанія Physical Superintelligence, чиє алгоритм сформував 81-сторінковий звіт щодо нової траєкторії польоту. Згідно з розрахунками, після виведення на низьку навколоземну орбіту апарат виконає серію зближень із Сонцем, скоротивши відстань до 0,42 астрономічних одиниць. Використовуючи високий сонячний потік і ефект Оберта в перигелії, зонд розіприскиться до 25 км/с і покине Сонячну систему приблизно через 12 років після старту. Пряме зв'язок із апаратом збережеться лише протягом перших 18 місяців; далі наземні телескопи зможуть відстежувати його шлях за допомогою світлоповертачів приблизно до орбіти Юпітера, після чого корабель увійде в балістичний режим.

Суперечливі дані

У доступних джерелах розходяться оцінки часу польоту до цілі. У початковому описі проєкту та в низці публікацій (зокрема на rbc.ua) фігурує орієнтовний строк у 77 000 років до досягнення системи Альфи Центавра. При цьому інші видання (наприклад, shazoo.ru) округлюють цей показник до 80 000 років. Різниця, ймовірно, пов'язана з округленням та з урахуванням різних сценаріїв розгону, проте точна цифра в відкритих матеріалах не уніфікована, і обидві версії подаються в рівній мірі.

Філософський контекст: парадокс Фермі та «Великий фільтр»

Автори підкреслюють, що навіть при тривалому польоті сам факт відправлення апарату має принципове значення. «Якщо людство здатне побудувати такий апарат, це спростовує уявлення про те, що живі види не бажають або не можуть відправляти кораблі в сусідні зорі», — зазначають вчені. Таким чином, місія має дати аргумент на користь того, що відсутність слідів позаземних цивілізацій (парадокс Фермі) не пояснюється технічною неможливістю міжзоряних перельотів. Автори також сподіваються, що цей крок змусить суспільство задуматися про відповідальність за збереження власної цивілізації перед обличчям загроз «Великого фільтра» — від ядерних ризиків до неконтрольованого розвитку штучного інтелекту.