Нападник житомирського «Полісся» Олександр Філіппов у ексклюзивному інтерв'ю Sport RBC.UA розповів про ключові відмінності в стилі гри українських клубів та їхніх європейських суперників. На думку 34-річного форварда, менталітет команд у Лізі конференцій кардинально відрізняється від того, що звикли бачити вболівальники в Українській Прем'єр-лізі.

Філософія гри: атака проти оборони

Головне спостереження Філіппова стосується поведінки команд після забитого м'яча. У міжнародних турнірах суперники не змінюють свою тактику, навіть якщо їм вдалося відкрити рахунок. Європейські клуби продовжують тиснути й шукати шляхи до воріт, незалежно від поточного результату.

«Немає різниці, з ким ти граєш у єврокубках: проти «Копенгагена» чи іншої команди. Їдеш ти на виїзд в умовну «Полтаву». Ти завжди маєш думати про перемогу й про те, щоб віддати все своє для команди», — наголосив нападник.

В українському чемпіонаті ситуація виглядає інакше. Філіппов зазначив, що багато колективів, особливо ті, хто бореться за виживання, дотримуються стратегії «закриття гри». Як тільки суперник із нижньої частини таблиці забиває перший гол, він негайно йде в глуху оборону, роблячи все можливе, щоб утримати перевагу.

Історія успіху «Полісся» та статистика Філіппова

Житомирський клуб у поточному сезоні продемонстрував видатну форму, зайнявши третє місце в турнірній таблиці УПЛ та обігнавши київське «Динамо». Цей результат приніс команді історичні медалі: «Полісся» стало бронзовим призером чемпіонату України вже на третій рік виступів у найвищому дивізіоні.

Олександр Філіппов зробив свій внесок у цей успіх. У минулому чемпіонаті він провів 22 матчі й забив 4 м'ячі. Серед його жертв виявилися «Верес» (два голи), а також «Александрія» та «Рух».

Враження від єврокубків

Нападник також поділився спогадами про минулорічне протистояння з італійською «Фіорентиною» в рамках четвертого кваліфікаційного раунду Ліги конференцій. Цей матч став яскравим прикладом того, як українським командам доводиться адаптуватися до високого рівня суперництва, де суперник не дає розслабитися навіть при рахунку на свою користь.