Екологічна оборона: нова стратегія Гельсінкі

У умовах наростаючої геополітичної напруги на кордоні з Росією Фінляндія реалізує унікальну стратегію, що поєднує екологічні та оборонні цілі. У країні активно ведеться робота з відновлення водно-болотних угідь, що традиційно розглядалося як заходи боротьби зі зміною клімату. Однак, згідно з даними, опублікованими в матеріалі Le Monde та переказаними РБК-Україна, заболочені території виконують і суто військову функцію: вони слугують природною перешкодою для просування важкої бронетехніки противника.

На території Фінляндії виявлено близько 180 000 гектарів водно-болотних угідь, відновлення яких здатне принести подвійну користь: збереження біорізноманіття та зміцнення оборонних рубежів. На даний момент відновлено лише 60 000 гектарів із 4,7 мільйона гектарів земель, раніше осушених для потреб сільського господарства, лісозаготівель та енергетики. Експерти зазначають, що поточних масштабів робіт недостатньо для створення повноцінного природного бар'єру вздовж 1340-кілометрової кордону з РФ.

«Тактичне відновлення»: уроки війни в Україні

Ідея перетворення боліт на лінію оборони була вперше озвучена у лютому 2024 року депутатом Паулі Аалто-Сетя. У своєму пропозиції про «тактичне відновлення» він спирався на особистий досвід: повернувшись з України, депутат зустрівся з військовослужбовцями, які підтвердили, що, попри активне використання дронів, наземні бої все ще ведуться за класичними сценаріями.

За словами військових, болотиста місцевість становить серйозну загрозу для танків та піхоти, суттєво сповільнюючи їхнє просування. Цей досвід став каталізатором для перегляду підходів до управління земельними ресурсами у Фінляндії. Інші країни НАТО, що межують з Росією, такі як Польща та країни Балтії, також почали вивчати концепцію «оборонного відновлення дикої природи».

Від скепсису до співпраці: позиція військових та екологів

Спочатку ідея зустріла стриманий відгук з боку військових. Голова Міністерства охорони навколишнього середовища Тар'я Хааранен зазначила, що хоча екологи одразу побачили переваги комбінованого підходу, армія була обережнішою. Ситуація змінилася з можливістю залучення фінансування з європейських фондів та приватних джерел, що дозволило зняти питання про бюджетні витрати.

Головний інженер фінської армії, полковник Ріку Мікконен, сьогодні налаштований оптимістично. Він підкреслює, що використання навколишнього середовища для планування оборони — це історична традиція Фінляндії. «Навіть якщо однієї природи недостатньо, ми завжди використовували ландшафт на свою користь. Чи то торф'яники, чи ліси, природні перешкоди обмежують шляхи нападників і змушують їх відступати до певних доріг, де ми можемо проводити контрнаступальні заходи», — заявив полковник.

Історична пам'ять та сучасні виклики

Фінляндія не забула уроки «Зимової війни» 1939–1940 років, коли погано обладнана фінська армія завдала важких втрат Червоній Армії, використовуючи ліси та болота Північної Карелії як природні пастки. Сьогодні, після вступу до НАТО, Гельсінкі продовжує нарощувати оборонний потенціал, адаптуючи історичний досвід до сучасних реалій.

Паралельно з відновленням боліт, Фінляндія вживає й інші кроки для зміцнення безпеки. Президент країни підписав поправки до закону про ядерну енергетику, що дозволяють ввезення, транзит та зберігання ядерної зброї в рамках інтеграції в оборонну систему альянсу. Крім того, Фінляндія вважається лідером у сфері цивільного захисту: система притулків дозволяє у найкоротші терміни сховати значну частину населення Гельсінкі у разі військової загрози.