Командувач фінської армії генерал-лейтенант Пасі Валімякі заявив, що Гельсінкі активно вивчає досвід України у стримуванні російського наступу і має намір застосувати отримані уроки в разі можливого вторгнення. За його словами, Фінляндія розглядає можливість будівництва протитанкових загороджень за українським зразком для посилення східного флангу НАТО. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Bloomberg.

Український щит як модель для східного флангу НАТО

Фінляндія має спільний кордон з Росією протяжністю 1340 кілометрів — це приблизно половина всього сухопутного кордону НАТО з РФ. Саме тому Гельсінкі пильно стежить за тим, як українські військові протягом п'яти років війни вибудовують розгалужену систему оборонних ліній та протитанкових загороджень. За оцінкою Валімякі, жодна зі сторін конфлікту поки не знайшла ефективного способу подолати ці укріплення і повернутися до масштабних наступальних маневрів. Цей факт, на думку фінського командування, робить українську модель оборони практично еталонною для країн альянсу, які безпосередньо межують з Росією.

Північний клімат як головний інженерний виклик

Однак генерал Валімякі підкреслює, що перенесення українського досвіду на фінську територію пов'язане з серйозними природними обмеженнями. Суворі північні погодні умови, багаторічне промерзання ґрунту та сезонні перепади температур здатні швидко вивести з ладу викопані рови та встановлені загородження. «Умови у Фінляндії складніші. Якщо ми збудуємо укріплення і викопаємо протитанкові рови або встановимо загородження такої ж глибины, як в Україні, скільки часу знадобиться, перш ніж довкілля перетворить їх на штучні ставки?» — пояснив командувач. Таким чином, фінським інженерам доведеться адаптувати конструкцію оборонних рубежів до специфіки арктичного та субарктичного клімату, що вимагатиме додаткових ресурсів і часу.

Відновлення російського арсеналу на тлі затяжної війни

Валімякі також звернув увагу на те, що Росія, попри п'ятий рік повномасштабної війни проти України, поступово відновлює свій військовий потенціал. За його даними, на бази зберігання вже надходять танки Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 та самохідні гаубиці 2С19. Цей процес, за оцінкою фінського командування, свідчить про те, що Москва зберігає і нарощує боєготовність навіть за умов тривалих бойових дій. Фінляндія не здатна зупинити це переозброєння, тому зосереджується на зміцненні власної обороноздатності та створенні умов, за яких потенційна агресія стане недоцільною.

Стратегія стримування: бар'єр, який не дадуть подолати

Головне завдання Гельсінкі, за словами Валімякі, — переконати російське військове керівництво в тому, що напад не увінчається успіхом. «Все, що ми зараз робимо, спрямоване на створення такого бар'єра, який не дозволить Росії просунутися далі — незалежно від того, чи йдеться про напад на альянс, чи безпосередньо на Фінляндію», — заявив генерал. Таким чином, фінська оборонна доктрина будується на принципі проактивного стримування: не стільки на готовності до відбиття вторгнення, скільки на формуванні у потенційного супротивника стійкого розуміння, що вартість агресії багаторазово перевищує можливу вигоду. У цьому контексті вивчення українського досвіду протитанкових загороджень стає не просто академічним інтересом, а ключовим елементом національної стратегії безпеки.

Ширший контекст: Європа готується до найгіршого сценарію

Заяви Валімякі вписуються в ширший тренд посилення оборонних потенціалів європейських країн. Нещодавно у трьох країнах Європи були запущені масові програми навчання цивільних осіб у рамках підготовки до можливого конфлікту з Росією. Паралельно у Великій Британії пролунало попередження про те, що у країни залишається трохи більше ніж 1000 днів на підготовку до війни з РФ. У сукупності ці сигнали вказують на те, що європейські столиці все частіше розглядають сценарій прямого зіткнення не як гіпотетичний, а як робочий варіант планування.