Група фізиків під керівництвом Джеральда Габріельсе представила установку, що дозволяє досліджувати окремі частки антиматерії з безпрецедентною точністю. Результати роботи опубліковано в науковому журналі APS Physical Review Letters. Новий пристрій, який отримав назву «однопозитронний квантовий циклотрон», відкриває шлях до прямого порівняння властивостей матерії та антиматерії на рівні фундаментальних частинок — і, можливо, до відповіді на одне з найдавніших питань космології: чому після Великого вибуху Всесвіт не зник у спалаху взаємного знищення.
Загадка, яку стандартна модель не пояснює
Згідно з теорією Великого вибуху, в початковий момент існування Всесвіту мала утворитися приблизно однакова кількість матерії та антиматерії. Під час зіткнення ці частинки взаємно анігілюють, перетворюючись на енергію. Проте спостережуваний Всесвіт складається переважно з матерії: з неї сформовані зорі, планети й усе, що нас оточує. Чому виникло таке нерівноважжя, досі залишається невирішеною проблемою. Як зазначає керівник дослідження Джеральд Габріельсе, стандартна модель фізики не дає відповіді на це питання, тому вчені звертаються до найпростіших фундаментальних частинок, щоб виявити можливі пробіли в теорії.
Чому антиматерію неможливо зберігати у звичайному контейнері
Головна технічна складність роботи з антиматерією полягає в тому, що при контакті зі звичайною речовиною вона миттєво знищується. Саме тому команда розробила спеціальну систему, що дозволяє утримувати окрему частинку без фізичного контакту з будь-якими поверхнями. Як об'єкт дослідження обрано позитрон — античастинку електрона. Вчені створили установку, в якій одиничний позитрон утримується в пастці та піддається детальному аналізу без ризику анігіляції.
Як працює «однопозитронний квантовий циклотрон»
За допомогою точно налаштованих мікрохвильових сигналів дослідники навчилися керувати енергією позитрона й спостерігати, як він переходить з одного квантового рівня на інший. Це відкриває шлях до надзвичайно точного вимірювання магнітного моменту частинки — характеристики, що описує, як вона поводиться в магнітному полі. Попередні експерименти тієї ж команди вже дозволили виміряти магнітний момент електрона з точністю до однієї частини на 10 трильйонів. Тепер завдання полягає в проведенні аналогічного вимірювання для позитрона зі співставною точністю.
Що станеться, якщо теорія виявиться невірною
Згідно з чинною теорією, магнітні моменти електрона і позитрона мають бути однаковими за величиною, але протилежними за напрямком. Якщо нове вимірювання виявить хоча б найменшу різницю між ними, це стане прямим свідченням того, що сучасна фізика не враховує якогось важливого фактора. Таке відкриття могло б змусити вчених переглянути фундаментальні закони, закладені в основу фізики XXI століття, і, можливо, дати ключ до розуміння того, чому матерія «виграла» в антиматерії в ранньому Всесвіті.