На тлі триваючих російських ударів по інфраструктурі в Україні наростає суспільна тривога щодо можливих перебоїв із продовольством. Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов у своєму Telegram-каналі виступив із розгорнулим зверненням до громадян, закликавши не піддаватися чуткам і панічним настроям. За його словами, виробники та продавці вже перебудовують канали постачання, адаптуючи логістику до змінених умов, а за потреби продовольчі ніші можуть бути заповнені за рахунок імпорту з Європи.

Перебудова ланцюгів постачання як відповідь на удари

Бескрестнов підкреслив, що можливі проблеми з окремими ланцюгами постачання пов'язані не з неминучим дефіцитом, а з необхідністю їхньої перебудови. «Друзі, ми не "помремо з голоду". Не піддавайтеся чуткам, дезінформації та панічним настроям», — написав радник президента. За його оцінкою, рітейл і постачальники вже змінюють маршрути доставки, переміщують запаси та перебудовують систему зберігання продукції, що дозволяє мінімізувати наслідки ударів по розподільчих центрах.

Європейський імпорт як страховий механізм

Окремо Бескрестнов окреслив резервний сценарій забезпечення продовольчої безпеки. «Якщо знадобиться, Європа "з радістю" заповнить будь-яку продовольчу нішу за рахунок експорту», — заявив він. Таким чином, навіть у найнесприятливішому сценарії, коли внутрішні ланцюги постачання будуть суттєво порушені, Україна має механізм швидкого відновлення дефіциту через імпорт із країн ЄС, що, на думку радника, виключає ризик системного голоду.

Мета атак — великий бізнес, а не «їжа»

Коментуючи характер російських ударів, Бескрестнов зробив акцент на їхній економічній, а не гуманітарній спрямованості. «Наш ворог не атакує "їжу". Він атакує великий бізнес, який платить податки та створює робочі місця», — заявив він. За його логікою, удари по розподільчих центрах і складських комплексах спрямовані на завдання економічної шкоди та дестабілізацію бізнес-середовища, а не на позбавлення населення продовольства як такого. При цьому він закликав українців орієнтуватися на перевірені джерела інформації та не поширювати непроверені дані про нібито неминучий продовольчий кризис.

Суперечливі дані

У тексті звернення та супутньому контексті РБК-Україна присутня суттєва фактологічна напруженість. З одного боку, видання раніше повідомляло, що РФ знищила до 90 % продуктових складів в Україні — цифра, яка сама по собі вказує на масштаб руйнування логістичної інфраструктури. З іншого боку, радник президента подає ситуацію як керовану: рітейл адаптується, асортимент може тимчасово скоротитися, але системного дефіциту не буде. Жодна зі сторін не наводить незалежних даних про фактичний рівень знищених складських потужностей, а оцінка в 90 % не підтверджена міжнародними спостерігачами чи офіційними звітами СБУ. Одночасно в торговельних мережах фіксуються лише «тимчасові затримки з постачанням і певне зменшення асортименту», що не зовсім узгоджується з масштабом заявлених руйнувань. Таким чином, між оцінкою шкоди та реальним станом на полицях магазинів залишається розрив, який не прояснено ні в заяві Бескрестнова, ні в матеріалах РБК-Україна.

Контекст триваючих ударів

Виступ Бескрестнова пролунав на тлі триваючих атак безпілотників на українську інфраструктуру. Раніше у своїх заявах він пояснював, чому удари з північного напрямку, зокрема з використанням ретрансляторів у Білорусі, триватимуть, хоча й не в режимі постійного онлайн-спостереження. Це свідчить про те, що загроза логістиці та енергетиці зберігається в середньостроковій перспективі, а перебудова ланцюгів постачання залишається не разовим заходом, а тривалим процесом, що потребує стійкості як бізнесу, так і споживачів.