У суботу, 17 жовтня, Франція пережила один із найнапруженіших днів протеستної активності за останні роки. Демонстрації, що почалися як студентські мітинги проти стану шкіл, переросли в загальнонаціональний рух за участю профспілок і груп, невдоволених зростанням вартості життя та погіршенням якості державних послуг. До вечора ситуація в низці міст вийшла з-під контролю: підпалювалися будівлі та автомобілі, розграбовувалися магазини, а поліція вступала в сутички з демонстрантами. Париж до ночі був оповитий димом від сльозогінного газу, а по всій країні фіксувалися пожежі та акти вандализму.

Масштаб і динаміка: від мирного маршу до вечірнього насильства

За оцінками міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, на вулиці Франції вийшло близько 550 000 людей, зокрема близько 110 000 у Парижі; організатори протестів називають вищі цифри. Основна демонстрація в столиці у другій половині дня пройшла загалом мирно, однак ближче до вечора обстановка різко погіршилася. Кілька груп протестувальників підпалили вулиці та автомобілі поблизу відомих місць, включно з площею Республіки, і вступили в сутички з підрозділами поліції з боротьби з масовими заворушеннями. У результаті понад 1200 людей було заарештовано, а прем'єр-міністр Себастьян Лекорню повідомив, що в сутичках постраждали 150 поліцейських.

Від ліцеїв до загальнонаціонального руху

Коренем протестів стало невдоволення станом французьких ліцеїв, де навчаються підлітки 15–18 років: останніми тижнями сотні тисяч студентів виступали проти нестачі вчителів та ветхості будівель, звинувачуючи уряд у нездатності вирішити ці проблеми. Рух швидко здобув підтримку профспілок та інших груп, які протестують проти зростання вартості життя, і об'єднав людей із найрізноманітнішими вимогами. Уряд намагався пом'якшити ситуацію: міністр освіти Едуар Жеффрей у телевізійному інтерв'ю 8 жовтня пообіцяв збільшити штат на 3000 вчителів, однак протести продовжують наростати.

Хроніка руйнувань по містах

Руйнування зачепили не лише столицю. У Парижі напади зазнали магазини одягу та продуктів харчування, щонайменше один ресторан було спалено. У Бордо протестувальники розграбували магазин Louis Vuitton, у Ліллі — зламали магазин Apple, а в Ліллі й Марселі, за повідомленнями, були атаковані урядові будівлі. У Ліоні згоріло міське туристичне бюро, що мер Грегори Дусе назвав трагедією. У Ліможі велика пожежа в будівлі міської ратуші призвела до обрушення частини даху, а пошкодження житлових будинків зафіксовано в Греноблі, Авіньйоні, По, Монпельє та Валансі. На відеозаписі з Гренобля видно, як туристичний поїзд, яким керують люди в масках, мчить вузькою вулицею у бік щонайменше трьох співробітників поліції з боротьби з масовими заворушеннями.

Реакція влади та політичний контекст

Міністерство внутрішніх справ заявило, що «умисні акти насильства» скоєні «особами в масках» у кількох районах Парижа, а також у Марселі, Ренні, Тулузі й Анже. Президент Еммануэль Макрон засудив причетних до підпалів, грабунків і нападів на громадські будівлі та пообіцяв притягнути їх до відповідальності: «Ті, хто нищив і нападав на поліцейські дільниці та підприємства, і навіть грабував ратуші, будуть притягнуті до відповідальності та покарані». Прем'єр-міністр Лекорню, зі свого боку, звинуватив деякі групи у використанні протестів як «розминки» перед президентськими виборами та наголосив, що «ніхто не може нав'язати свою політичну програму за допомогою насильства». Департамент поліції Парижа заявив, що співробітники «не відступлять перед обличчям бунтівників».

Вибори як тло загострення

Заворушення загострили політичні розбіжності напередодні президентських виборів, запланованих на квітень наступного року, коли спливає термін повноважень чинного президента. Серед провідних кандидатів фігурують Марін Ле Пен від правої партії «Національне об'єднання» та Жан-Люк Меланшон від лівої партії «Нескорена Франція». На цьому тлі насильство 17 жовтня сприймається в Парижі як спроба низки груп нав'язати власну повістку в передвиборчий період, що посилює тиск на уряд і підкреслює глибину соціально-політичної кризи у Франції.