У суботу, 17 жовтня 2026 року, Франція пережила один із наймасштабніших протестних днів за останні роки. За даними Міністерства внутрішніх справ, на вулиці вийшли щонайменше 550 тисяч людей, з яких 110 тисяч зібралися в Парижі. Організатори акцій називають вищу цифру — 800 тисяч учасників. Протести, що починалися як мирні колони, надвечір переросли в заворушення та погроми в десятках міст: у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття, у Марселі протестувальники проломили двері міської адміністрації, а в Страсбурзі, Руані, Нанті, Ренні, Тулузі та інших містах грабували магазини. Поліція затримала близько 400 осіб.

Хто вийшов на вулиці і чому

Основу протестів склали школярі та студенти, до яких долучилися учасники руху «жовтих жилетів», профспілкові активісти та політичні діячі. Молодь вимагає виділити 10 мільярдів євро на систему ліцеїв та скасувати Parcoursup — державну платформу для вступу до вишів. Паралельно в TikTok поширився заклик протестувати 17 жовтня проти дороговизни та зростання цін на пальне, який підхопили прихильники «жовтих жилетів». У результаті цього дня на вулиці вийшли одразу кілька соціальних груп із різними, але пересічними вимогами.

Від мирних маршів до погромів

Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс заявив, że за погромами стоять ультраліві угруповання, а також «випадкові злочинці», які скористалися хаосом. У Марселі натовп увірвався до будівлі міської адміністрації, після чого спробував заблокувати проїжджу частину та атакувати місцевий поліцейський відділок. У Парижі протестувальники закидали предметами вікна штаб-квартири телеканалу CNews, що належить медіамагнату Венсану Боллоре. У Ренні та Ліоні активісти перекрили кілька вулиць, а в Сен-Назарі 14-річна дівчина спробувала підпалити школу.

Жертви та інциденти

За даними МВС, поранення отримали 60 співробітників силових структур, двох доправили до лікарні у незвичному стані. Найтяжчий інцидент стався у Сент-Етьєні: 17-річному протестувальнику відірвало руку поліцейською гранатою, яку він підняв із землі. Інцидент розслідує поліцейська інспекція. Загалом затримано близько 400 осіб.

Реакція влади

Президент Франції Еммануель Макрон заявив: «Ті, хто нищив, нападав на префектури та магазини, грабував навіть мерії, будуть переслідувані та покарані». Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню скликав кризовий штаб, а міністр юстиції Жеральд Дарманен доручив прокурорам домагатися арешту учасників погромів. Водночас надзвичайний стан влада запроваджувати не планує.

Політична реакція та передісторія

Опозиція перекладає провину одна на одну: лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон звинуватив поліцію в тому, що вона «організувала безлад», а Марин Ле Пен поклала відповідальність на най«нескоρηх» у натовпі. Профспілки закликають продовжувати протести та призначили наступну загальнонаціональну страйкову акцію на 5 листопада. Сам рух почався у середині вересня з ліцею у Кретеї, передмісті Парижа, де вчителі та учні виступили проти нестачі фінансування та педагогів. На піку, 6 жовтня, не працювало близько 800 ліцеїв, а 13 жовтня на вулиці вийшли 480 тисяч людей. Гніву додали жорсткі дії поліції проти школярів.