Франція намагається домогтися того, щоб винятки, які дозволяють Україні придбавати озброєння за межами Європейського Союзу за рахунок європейського кредиту, залишалися суто тимчасовими. Питання про те, наскільки вільними мають бути закупівлі Києва, перетворилося на один із помітних внутрішньоевропейських спорів: Париж виступає за переорієнтацію фінансування на власний оборонпром, тоді як група країн Північної та Східної Європи вимагає для України максимальної свободи придбань.

Фінансовий механізм і правила кредиту

Йдеться про фінансовий інструмент Ukraine Support Loan на 90 млрд євро, затверджений країнами ЄС на 2026–2027 роки. З цієї суми 60 млрд євро передбачено безпосередньо на військову допомогу, а 30 млрд євро — на економічну підтримку. Згідно з правилами кредиту Україна може витрачати не більше 35% від вартості оборонної продукції на закупівлі поза Європейським Союзом та Європейською економічною зоною. При цьому Київ зберігає право просити про винятки, якщо європейські аналоги відсутні або місцеві виробники не встигають виготовити потрібні обсяги.

Два чинні винятки

Наразі Європейська комісія погодилася для України два такі винятки, зумовлені нестачею власних виробничих потужностей у ЄС. Перший стосується китайських комплектуючих для дронів, другий — американських ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Обидва дозволи, за задумом Брюсселя, мають носити ситуаційний характер і закриватися міру відновлення європейського виробництва.

Позиція Парижа

Франція наполягає, щоб ці дозволи залишалися виключно тимчасовими, а фінансування з часом переорієнтувалося на європейський оборонно-промисловий комплекс. Париж володіє одним із найпотужніших ОПК у Європі, зокрема випускає франко-італійські комплекси SAMP/T, які вважаються аналогом американських Patriot. Саме тому у французькій позиції закладена логіка поступового витіснення неєвропейських поставок зі структури українських закупівель.

Суперечливі дані

Тут позиції сторін розходяться прямо. Франція виступає за обмеження строків дії винятків і звуження кола допустимих позаблокових закупівель. Водночас низка країн Північної та Східної Європи виступає проти таких обмежень: ще у липні ministri оборони дев'яти країн — Німеччини, Польщі, Швеції, Фінляндії, Нідерландів, Данії, Естонії, Латвії та Литви — звернулися листом до глави європейської дипломатії Каї Каллас та єврокомісара з оборони Андрюса Кубілуса з закликом надати Києву максимальну свободу закупівель. «Ми продовжуємо наголошувати, що оперативне затвердження переліків продукції має ключове значення, зокрема, завдяки прагматичному використанню дерагації (відхилення від правил) для закупівлі матеріалів, вироблених третіми країнами», — наголосили чиновники у своєму листі. Таким чином, в рамках одного й того ж кредиту співіснують два підходи: стримуючий (Париж) та прагматично-розширюючий (дев'ять країн), і остаточне рішення щодо строків та обсягу винятків фактично стане компромісом між ними.

Контекст: ліцензії та поставки

Нагадаю, президент Володимир Зеленський заявив, що Британія та Франція погодилися надати Україні ліцензію для власного виробництва ракет Storm Shadow/SCALP. Раніше глава держави повідомив, що Україна отримала невелику партію ракет Patriot. Ці заяви підкреслюють, що спір про межі закупівель поза ЄС розгортається на тлі реальних поставок і спроб Києва налагодити власне виробництво, що робить питання про строки дії дерагацій практичним, а не лише риторичним.