Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс в ефірі телеканалу BFMTV заявив, що французькі влади не перебільшують масштаби російської загрози і що більшість розвідувальних служб європейських країн визнають існування гібридної загрози з боку Москви. За його словами, Париж фіксує як фізичні, так і цифрові прояви цієї активності, і саме тому, за оцінкою глави МВС, зменшувати ризики було б безвідповідально. Заява пролунала на тлі наростаючої тривоги в Європі з приводу польотів безпілотників поблизу аеропортів і серії кіберінцидентів.

Дрони біля аеропортів і кібератаки: що хвилює Париж

Серед конкретних прикладів Нуньєс назвав випадки польотів безпілотних літальних апаратів поблизу європейських аеропортів, які, за його словами, фіксувалися протягом останніх місяців, у тому числі й у минулий вихідний. При цьому міністр підкреслив, що гібридні атаки не обмежуються фізичними інцидентами: до числа загроз він відніс і кібератаки. У Франції, зазначив він, такі кіберінциденти вже фіксувалися, тоді як серйозних актів саботажу чи польотів дронів безпосередньо над територією країни, за його словами, поки не було. «У Франції не було серйозних актів саботажу, але кібератаки у нас трапляються. Те, що відбувається в Європі, також хвилює нас», — додав глава МВС.

Контекст: доручення Макрона та план захисту інфраструктури

Заява Нуньєса пролунала через кілька днів після зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона з лідерами провідних політичних партій країни. Тоді французький лідер говорив про ризики ескалації російської гібридної війни у Франції і закликав готуватися до можливих атак. Макрон доручив уряду розробити план захисту критичної інфраструктури, а також найвразливіших об'єктів оборонної промисловості та технологічної бази від атак дронів і кібератак. Таким чином, публічні заяви міністра вписуються в уже запущену на рівні глави держави лінію посилення готовності.

Регіональний фон: попередження Польщі, Литви та Латвії

Французькі заяви припадають на період, коли низка європейських країн уже попереджала про можливі гібридні дії Росії. У Польщі повідомляли про активізацію російських спецслужб проти інфраструктури, що забезпечує підтримку України; серед потенційних цілей називали залізницю, мости та прикордонні переходи. Литва, у свою чергу, заявляла, що розпоряджається тими самими розвідувальними даними про можливі російські провокації, що й союзники, і попереджала про можливі операції «під чужим прапором». На тлі цих побоювань Вільнюс підготував план евакуації мешканців столиці на випадок військової загрози чи масштабної кризи, одним із можливих напрямків виїзду називали Польщу. Президент Латвії Едгарс Рінкевічс окремо попередив про вразливість європейської системи ППО, зазначивши, що запуск Росією кількох ракет по території НАТО міг би стати серйозною випробуванням для багатьох країн.

Суперечливі дані

У заявах французьких влади помітна внутрішня неузгодженість, яку важливо відображати чесно. З одного боку, Нуньєс підкреслює «реальну та задокументовану» загрозу і посилається на польоти дронів поблизу європейських аеропортів, включно з недавнім вихідним. З іншого боку, він же прямо вказує, що на території самої Франції серйозних актів саботажу та польотів дронів поки не фіксувалося, обмежуючись кібератаками. Тобто «задокументованість» загрози для Парижа спирається переважно на європейські, а не на французькі інциденти, і між загальною риторикою про масштаби загрози та фактичним переліком інцидентів усередині країни залишається розрив, який офіційні особи не розкривають у деталях. Різні європейські столиці при цьому дають порівнянні, але не ідентичні оцінки: одні говорять про готуючих провокаціях, інші — про фактичних інцидентах, а треті підкреслюють вразливість ППО, що створює картину розбіжностей у рівні підтвердженості загроз.

Що це означає для Франції та Європи

У сукупності заяви французького МВС та попередні доручення президента вказують на те, що Париж переводить тему російської гібридної активності з розряду гіпотетичних ризиків у розряд операційного порядку денного: готуються плани захисту критичної інфраструктури та оборонно-промислових об'єктів. Для Європи загалом це посилює тиск на необхідність координації розвідки та ППО між столицями, особливо на тлі попереджень Польщі, Литви та Латвії. При цьому, як підкреслюють самі французькі влади, ключовим підтвердженим каналом загрози на сьогодні залишаються кібератаки, тоді як фізична складова — дрони та саботаж — поки задокументована переважно на рівні сусідніх країн.