У ніч на 31 жовтня 2026 року Франція виводить на вулиці близько 70 000 поліціянтів і жандармів — це найбільше розгортання сил правопорядку за всю серію загальнонаціональних протестів, які тривають уже треті вихідні поспіль і збігаються з Геловіном. Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Лоран Нунес, оцінивши рівень загрози громадському порядку як «дуже високий» і підтвердивши, що «всі сили мобілізовані, щоб забезпечити максимально рішучу відповідь на будь-які акти хуліганства», як передає Reuters.

Маски Геловіну та заборона на приховування обличчя

Особливу увагу влада приділяє ризику того, що провокатори скористаються геловінськими масками для приховування особи. За словами Нунеса, поліція наділена повноваженнями запроваджувати заборону на приховування обличчя в разі загрози громадському порядку — міра, яка раніше застосовувалася у Франції точково і тепер може бути поширена на всю країну протягом одного вечора. Саме цей фактор, за оцінкою силовиків, робить поточні вихідні найбільш непередбачуваними за весь період акції.

Маршрут у Парижі перенесли в останній момент

У Парижі траєкторію основного ходу було змінено буквально за години до старту. Вранці 31 жовтня вища адміністративна юрисдикція країни скасувала дозвіл на рух колони від площі Бастилії до площі Насьйон у центрі столиці. Причиною стало апеляційне звернення префектури поліції, яка послалася на ризик масових заворушень. У результаті демонстрантам наказано дотримуватися периферійного східного маршруту — від Porte de Bagnolet до Porte de Charenton. Паралельно близько 40 станцій паризького метро закриті або працюють із обмеженням посадки, а в низці районів запроваджено нічний комендантський режим пересування.

Від шкільних протестів до «жовтих жилетів»

Самі хвилювання почалися наприкінці вересня з акцій школярів і студентів, незадоволених станом навчальних закладів, перевантаженими класами та, на їхню думку, несправедливою системою вступу до вишів. Поступово до руху долучилися профспілки та учасники «жовтих жилетів» — руху, що виник у 2018 році на знак протесту проти зростання вартості життя та паливної політики. Вимоги протестувальників розширилися до загальних питань якості життя й рівня державних послуг, що перетворило локальні студентські акції на загальнонаціональну кризу.

Бюджетний контекст і удар по торгівлі

Протести розгортаються на тлі підготовки уряду Емманюеля Макрона до обговорення бюджету на 2027 рік: держборг наближається до 120% ВВП, вартість запозичень зростає, а Париж змушений жорстко контролювати витрати за збереження соціальної нерівності. Економічні наслідки вже відчутні: магазини в Парижі та інших містах зміцнюють вітрини щитами й фанерою, а, за словами президента Французької торгової палати Алена Ді Кресценцо, «торгівля в центральних районах практично паралізована». Палата оцінює збитки роздрібних мереж із початку хвилювань у понад 1 млрд євро (близько 1,1 млрд доларів США).