19 жовтня 2026 року французька влада запровадила часткову комендантську годину в низці міст країни, зокрема в Парижі, Ліллі та Ніцці, на тлі хвилі погромів та мародерства, що супроводжували загальнонаціональні антиурядові протести. Обмеження на пересування діють точково в окремих районах і набули чинності ввечері понеділка, а їхня дія триватиме до 6:00 ранку вівторка, 20 жовтня. За даними поліції, для суворого дотримання заходів задіяні поліцейські сили, а в історичному центрі Парижа заборона на пересування поширюється на всіх громадян без винятку.
Географія та режим обмежень
Комендантську годину в Парижі встановлено на площі Республіки та на вулицях навколо торгового комплексу Ле-Аль, а також в історичному центрі міста, де заборона на пересування діє з 22:00 понеділка до 06:00 вівторка. У північній частині країни, за даними джерела в офісі прем'єра, за згодою місцевих мерів комендантську годину для неповнолітніх запроваджено в Ліллі, Дуе, Ватіньї та Денені — з 20:00 до 6:00 на наступні два дні. У Ніцці мер Ерік Чотті підписав розпорядження про запровадження нічної комендантської години для неповнолітніх у центрі міста. Таким чином, режим обмежень варіюється від загальноміських заборон в окремих кварталах Парижа до цільових обмежень для неповнолітніх в інших муніципалітетах.
Позиція уряду: без загальнонаціонального НС
Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню публічно виключив запровадження загальної комендантської години в Парижі, проте не став відкидати сценарій надзвичайного стану. За його словами, на поточному етапі доцільніше застосовувати «точкову та локальну» комендантську годину, а не загальнонаціональні обмеження. «Моя рішучість відновити порядок є абсолютною», — заявив він журналістам. Загальнонаціональний надзвичайний стан, як уточнюють джерела, поки не запроваджується; влада робить ставку на точкові заходи та посилену присутність поліції на вулицях.
Реакція президента та профспілок
Президент Франції Емманюэль Макрон звернувся до нації після масованих протестів і погромів, жорстко засудивши «неконтрольоване насильство» та пообіцявши покарати всіх винних. Паралельно французькі профспілки оголосили про підготовку нового раунду страйків і мітингів, призначеного на 5 листопада, що може продовжити період соціальної напруженості в країні. Таким чином, влада стикається з подвійним тиском: з одного боку, з необхідністю швидко відновити порядок, з іншого — з перспективою нових масових акцій.
Наслідки та заходи для постраждалих
За даними влади, поліція активно вивчає записи з відеокамер, щоб ідентифікувати учасників розграбувань; за словами Лекорню, серед мародерів було чимало людей, які не приховували облич, і їх буде знайдено. На вихідних, за наявними відомостями, було затримано близько 2400 осіб, при цьому питання про висунення кримінальних звинувачень у зв'язку з мародерством залишається відкритим. Для постраждалих підприємств, за повідомленнями, будуть виділені додаткові державні кошти, що вказує на спробу уряду водночас придушити насильство та пом'якшити економічні наслідки погромів для бізнесу.
