Французький Сенат 29 червня 2026 року прийняв історичне рішення, остаточно затвердивши законопроєкт щодо регулювання індустрії «сверхшвидкої моди» (ultra-fast fashion). Цей нормативний акт, який став результатом дворічних міжпалатних дебатів, спрямований на обмеження діяльності міжнародних онлайн-платформ, таких як Shein, Temu та AliExpress, і вводить безпрецедентні заходи щодо захисту національної економіки та навколишнього середовища.

Документ, який пройшов ретельну правову експертизу на відповідність законодавству Європейського Союзу, вводить комплекс обмежувальних заходів, включаючи заборону на рекламні кампанії та прогресивні фінансові збори. Ініціатива отримала підтримку на тлі того, що текстильна промисловість формує до 10% світового обсягу викидів CO2, а Франція прагне мінімізувати цей шкоду відповідно до Директиви ЄС 2008/98/EC про відходи.

Хто потрапляє під удар: критерії та винятки

Законодавство чітко розмежовує поняття «сверхшвидкої моди» та традиційного мас-маркету. Під регулювання потрапляють виключно платформи, що відповідають двом ключовим критеріям: щоденний обсяг оновлення асортименту (кількість нових позицій) та утримання роздрібних цін нижче встановленого індикативного мінімуму.

Важливо зазначити, що зі сфери дії закону виключені традиційні європейські роздрібні мережі, які мають фізичні філії. Такі гіганти, як Zara, H&M, Primark та Uniqlo, звільнені від нових обмежень. Це рішення обґрунтоване необхідністю захисту внутрішнього зайнятості в секторі текстильної роздрібної торгівлі Франції, який за останнє десятиліття втратив близько 20% торгових точок.

Економічний механізм: від штрафів до екологічного фонду

Основним інструментом тиску на операторів «сверхшвидкої моди» стане введення штрафних санкцій, які називаються екологічними зборами. Економічний механізм впливу розрахований на поступове погіршення умов:

  • Стартовий рівень (2026 рік): збір становитиме від 0,25 до 6 євро за кожну одиницю імпортованої продукції.
  • Максимальний рівень (до 2030 року): розмір збору зросте до 10 євро за одиницю, а в окремих категоріях може досягати 20 євро.

При цьому сукупний розмір мита обмежений верхнім лімітом у 50% від початкової вартості товару до сплати ПДВ. Акумуляційні кошти будуть спрямовуватися до цільового фонду субсидування національних підприємств, які спеціалізуються на зборі, сортуванні та вторинній переробці текстильних відходів.

Окрім фінансових санкцій, на операторів покладається обов'язок щодо інтеграції в інтерфейс сайтів попереджень про екологічний слід виробництва. Купці бачитимуть інформацію про вуглецевий та водний слід, а також рекомендації щодо ремонту та повторного використання речей.

Заборона на рекламу та інфлюенс-маркетинг

Одним із найрезонансніших положень законопроєкту є заборона на пряму та непряму рекламу брендів «сверхшвидкої моди». Обмеження почнуть діяти на рубежі 2026–2027 років і поширюються на всі канали просування, включаючи комерційні інтеграції з участю інфлюенсерів та блогерів у соціальних мережах.

За порушення цього регламенту передбачені адміністративні штрафи в розмірі до 100 000 євро для фізичних та юридичних осіб. Тоді як для європейських ритейлерів маркетингова активність дозволено в рамках загальних правил ЄС, платформи ultra-fast fashion стикнуться з повною забороною.

Міжнародні ризики та реакція ринку

Юридична служба Державного секретаріату з питань малого та середнього підприємництва Франції, яку очолює міністр Серж Папен, координує правову оцінку документа з Європейською комісією. Однак представники платформи Shein вже заявили агентству Reuters, що ряд положень французького закону може вступати у протиріччя з загальноєвропейським Законом про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) та принципами функціонування єдиного ринку ЄС.

Додатковим фактором тиску на імпорт маловартісних товарів є введений з 1 липня в ЄС тимчасовий митний збір у розмірі 3 євро на посилки вартістю до 150 євро. Сукупність цих заходів сигналізує про те, що ера безлімітного дешевого імпорту в Європі наближається до кінця.