Федеральна служба безпеки під час судових засідань підтвердила факт проведення так званих «фільтраційних перевірок» у московських аеропортах, під час яких в іноземних громадян вилучали та оглядали особисті мобільні пристрої. Про це стало відомо з дев'яти судових рішень за позовами громадян Таджикистану та Узбекистану, яких не допустили на територію Росії. Вивчення цих документів, проведене виданням «Осторожно, новости», показало системний характер подібних заходів і конкретні критерії, за якими силовики ухвалювали рішення про відмову у в'їзді.
«Добровільна» передача пристрою та опитування на кордоні
У судах представники ФСБ одностайно описували процедуру: кожного з позивачів на кордоні направляли на «фільтраційну перевірку», яка включала усне опитування та огляд телефону. При цьому, за твердженням спецслужби, іноземці передавали свої пристрої добровільно. Проте сам контекст — обов'язкова відправка на перевірку до отримання дозволу на в'їзд — вказує на те, що відмова від передачі пристрою фактично означала неможливість перетнути кордон. Судові рішення фіксують, що перевірка проводилася щодо всіх без винятку позивачів, а не вибірково.
Видалені листування та кнопкові телефони як підстава для відмови
Найбільш показовими стали аргументи, які ФСБ наводила на обґрунтування відмов. В одній зі справ служба вказала на «ознаки приховування листувань шляхом їх видалення» у месенджерах WhatsApp і Telegram. В іншому рішенні як підстава для відмови у в'їзді фігурувало те, що іноземець «для зв'язку використовує кнопковий телефон». Таким чином, як показує аналіз судових документів, критерії підозрілості для прикордонних служб можуть варіюватися від виявлення слідів видалення повідомлень до самого факту використання пристрою без функції месенджерів.
Історія переглядів на YouTube і «радикальна ідеологія»
Крім листувань, ФСБ також вивчала цифрову активність іноземців в інтернеті. Зокрема, у судових рішеннях згадується аналіз історії переглядів на YouTube і підписок на канали проповідників, діяльність яких заборонена в Росії. На підставі цих даних силовики класифікували позивачів як «прихильників ідеології радикального ісламу», що ставало формальною підставою для відмови у в'їзді на територію Російської Федерації.
Контекст: від теракту в «Крокусі» до розширення практики
Хвиля «фільтраційних перевірок» у московських аеропортах, за наявними даними, почалася навесні 2024 року після теракту в концертному залі «Крокус Сіті Холл». Відтоді практика не лише збереглася, а й, судячи з судових рішень, стала рутинною процедурою для іноземних громадян, які прибувають до Росії. Пізніше про допити та перевірки на кордоні повідомляли й російські громадяни, які поверталися із закордонних поїздок, що свідчить про розширення охоплення подібних заходів за межі іноземців.
Правові наслідки та питання прозорості
Опубліковані судові рішення демонструють, що в іноземців, чий в'їзд було заборонено, фактично не залишається можливості оскаржити рішення в позасудовому порядку. При цьому критерії, за якими ФСБ ухвалює рішення про допуск або відмову, залишаються неформалізованими: відсутність листування, використання кнопкового телефону або підписка на певні YouTube-канали можуть стати достатньою підставою. Відсутність публічно доступного переліку «червоних прапорців» для прикордонних служб створює правову невизначеність для іноземних громадян, які планують поїздку до Росії.
