11 листопада 2026 року, в День незалежності Польщі, Федеральна служба безпеки Росії опублікувала заяву про затримання двох людей за підозрою у шпигунстві на користь польських спецслужб. За твердженням ФСБ, затримані діяли в Калінінградській області та збирали відомості про військові об'єкти, військовослужбовців і соціально-економічну ситуацію в регіоні. Тього ж дня у Варшаві пролунала різка відповідь: представник міністра-координатора спеціальних служб Польщі Яцек Добжинський у соцмережі X назвав заяву російської спецслужби «черговою провокацією та актом дезінформації», приуроченим до національного свята.

Що саме стверджує ФСБ

У повідомленні Центру громадських зв'язків (ЦГЗ) ФСБ затримані фігурують як «агенти польських спецслужб у Калінінградській області». Згідно з текстом заяви, вони збирали та передавали інформацію про військовослужбовців і об'єкти Міноборони РФ, а також «відомості про соціально-економічну ситуацію в Калінінградській області, міграційну та соціальну політику в регіоні». Проти обох порушено кримінальні справи про шпигунство, вони взяті під варту. Водночас ФСБ повідомила, що сімом громадянам Польщі та трьом громадянам Росії винесено застереження у зв'язку з контактами з польськими спецслужбами; зазначеним громадянам Польщі «на тривалий термін закрито в'їзд» до РФ. Крім того, у 2026 році анульовано російські візи 14 громадянам Польщі «за пособницьку діяльність польським спецслужбам», шістьом із них додатково заборонено в'їзд до країни.

Реакція Варшави: «не грати на руку російській пропаганді»

Яцек Добжинський, який виступив у середу, 11 листопада, у соцмережі X, наголосив, що в День незалежності він розцінює заяву ФСБ «зокрема, як чергову провокацію та акт дезінформації». За його словами, він не коментує матеріали, що публікуються в мережі російськими спецслужбами. «Закликаю всіх не повторювати цей ворожий наратив і не грати на руку російській пропаганді», — написав Добжинський. Таким чином, польська сторона не стала спростовувати чи підтверджувати конкретні деталі заяви ФСБ, а кваліфікувала її цілком як елемент інформаційного тиску, приурочений до державного свята.

Контекст: серія справ про «шпигунство на користь Польщі»

Заява від 11 листопада не є ізольованою. У серпні 2026 року Мосміськсуд засудив громадянина Росії до 23 років колонії за звинуваченням у шпигунстві в інтересах Польщі. За версією слідства, чоловік у 2022 році виїхав до Польщі, де вступив у контакт із представником військової розвідки та передавав дані про зброю, яку використовує РФ у війні проти України. Влітку 2024 року він вирушив у відрядження до Узбекистану, де, за даними суду, був викрадений і доставлений до Росії. Поєднання анулювання віз, застережень і вироків формує стійку практику, яку польська сторона послідовно кваліфікує як інструмент політичного тиску.

Значення дати та інформаційного контексту

Приурочення заяви до 11 листопада — дня, коли Польща відзначає річницю відновлення державності у 1918 році, — посилює резонанс у польському суспільстві та ЗМІ. Для російської сторони публікація цього дня може розглядатися як демонстрація «контррозвідувальної роботи» на тлі напружених відносин; для Варшави — як підтвердження курсу на інформаційний вплив у чутливу для національної самосвідомості дату. В умовах, коли обидві сторони уникають прямих дипломатичних контактів по лінії спецслужб, подібні заяви стають одним із небагатьох публічних каналів, через який транслюються позиції Москви та Варшави одне одному та на міжнародну аудиторію.