З травня 2026 року небо над Україною отримало нового, набагато небезпечнішого мешканця. Російська сторона почала масове застосування оновленої версії реактивного ударного дрона — «Герань-4». Це не просто косметичне оновлення, а фундаментальний перегляд концепції, спрямований на руйнування ефективності української системи перехоплення.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) розкрило деталі нової загрози. Якщо попередні реактивні версії, такі як «Герань-3», збиралися на базі планера від звичайної бензинової «Герань-2», то цей підхід вичерпав себе. Стара конструкція просто не витримувала високих швидкостей та різких маневрів, необхідних для обходу сучасних засобів ППО.
Інженерний прорив чи відчай?
Російські конструктори були змушені піти на радикальні заходи. «Герань-4» отримала повністю новий планер із посиленою конструкцією та переробленою аеродинамікою. Це стало прямим відповіддю на успіхи українських дрон-перехоплювачів, які раніше ефективно збивали повільніші та неповороткі цілі.
Ключовою відмінністю нової моделі стала силова установка. У конструкції «Герані-4» були виявлені два типи турбореактивних двигунів китайського виробництва. Використання потужніших та швидкісних моторів дозволяє дрону розвивати значну швидкість, роблячи його перехоплення надзвичайно складним завданням для операторів зенітних комплексів.
Технологічна гонка та глобальний контекст
Еволюція «Герані» відбувається на фоні загострення технологічної війни. Раніше на Чернігівщині на уламках ракети Р-60 було зафіксовано підвищений радіаційний фон через елементи з збідненого урану. Це свідчить про те, що Росія не гнушається використовувати будь-які доступні ресурси, включаючи небезпечні матеріали, для посилення своїх озброєнь.
Паралельно з цим розгортається і юридична битва. Чотири провідні технологічні гіганти США намагаються відхилити позови п'яти громадян України. Позивачі стверджують, що чіпи та процесори цих корпорацій використовуються в російських ракетах, які вбивають людей. Судьба цих справ може стати прецедентом для регулювання експорту подвійних технологій в епоху безпілотної війни.