Український бізнес опинився на межі зупинки через безпрецедентні втрати від російських обстрілів. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данііл Гетманцев у ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна заявив, що жодна компанія не може компенсувати збитки самостійно, а державні програми підтримки потребують термінового перегляду. На його думку, втрати таких гігантів, як «Епіцентр» та Rozetka, вимірюються мільярдами гривень, що ставить під загрозу зайнятість сотень тисяч людей.

Масштаб руйнувань: бізнес у «суперскладній» ситуації

Ситуація в українському бізнес-секторі, за оцінкою Гетманцева, досягла точки кипіння. Під час зустрічі з представниками бізнесу в комітеті ВР стало очевидним, що підприємці перебувають у стані відчаю. Російські удари по логістичних центрах та виробничих потужностях завдали нищівного удару по екосистемі країни. Зокрема, компанія Rozetka втратила 70 мільйонів доларів, які були виведені з обігу і не можуть бути повернуті. «Епіцентр» позбувся свого центрального заводу, який, за словами спікера, є найсучаснішим у Європі і зараз точно не буде відновлений.

Гетманцев підкреслює, що йдеться не просто про корпорації, а про десятки тисяч робочих місць. «Епіцентр» — це 40 тисяч співробітників, а навколо брендів на кшталт «Нової пошти», «Сільпо» та АТБ існує величезна мережа малих і середніх підприємств. Обстріли, на думку депутата, буквально «вирвали фінансову кров» з цієї екосистеми, поставивши компанії на межі зупинки.

Дилема кредитування: чому банки не допомагають

Ключовою проблемою, з якою стикається великий бізнес, є відсутність доступних кредитів. Існуюча програма «5-7-9%», на думку Гетманцева, працює неефективно, оскільки банки віддають перевагу безризиковим вкладанням у депозитні сертифікати Нацбанку та держоблігації, отримуючи гарантований відсоток. Тим часом реальний сектор залишається без фінансування. «Нацбанк від цієї проблеми відсторонився – у них «все добре», вони звітують про зростання кредитування. Але бізнес дивиться на ці звіти і не розуміє, про які гроші йдеться», — констатує голова комітету.

Для порятунку ситуації бізнесу необхідні дві речі: дешеві кредити та портфельні гарантії. Оскільки підприємства втратили нерухомість, яку можна було б надати в заставу, держава має виступати гарантом повернення кредитів. Потреби таких гігантів, як «Епіцентр» чи «Нова пошта», вимірюються мільярдами гривень, і лише субсидування відсоткової ставки та надання державних гарантій можуть допомогти їм вижити.

Податок на надприбуток банків та тіньова економіка

Гетманцев також торкнувся питання оподаткування банківського сектору. Депутат вважає аномалією ситуацію, коли банки заробляють надприбутки саме під час війни, використовуючи інструменти Нацбанку для зв'язування інфляції. Як рішення він пропонує посилити податок на надприбуток, посилаючись на успішний досвід США під час Другої світової війни. «Ми зробили це в Україні – маємо три роки роботи податку, чудові надходження до бюджету і жодного негативного впливу на стабільність банківської системи», — стверджує політик.

Крім того, в інтерв'ю прозвучала тривожна цифра: тіньова економіка «краде» у України понад 1 трлн гривень щороку. Гетманцев назвав це однією з головних проблем, що потребують вирішення, оскільки це суттєво знижує фіскальну базу держави та можливості для підтримки постраждалого бізнесу.

Суперечливі дані

Тоді як Данііл Гетманцев наполягає на необхідності розширення програм підтримки для великого бізнесу, в експертному середовищі існують розбіжності щодо механізмів фінансування. З одного боку, депутат стверджує, що бюджет не може компенсувати прямі збитки (які становлять приблизно річний ВВП), але зобов'язаний субсидувати кредити. З іншого боку, джерела вказують на те, що поточні ліміти програм страхування (наприклад, через Експортно-кредитне агентство) становлять всього 30 мільйонів гривень, що для великих мереж є мізерною сумою. Це створює ситуацію, коли програми формально існують, але фактично не працюють для тих, хто в них потребує найбільше.

Перспективи та виклики нової зими

Україна стоїть перед обличчям чергового важкого зимового сезону, який несе в собі нові енергетичні виклики. Бізнес очікує від держави не лише фінансової підтримки, а й чіткої стратегії дій. Гетманцев закликає уряд розширити інструменти підтримки, щоб не допустити колапсу економічної системи. Однак, враховуючи обмежені ресурси бюджету та масштаб руйнувань, питання про те, як саме держава зможе забезпечити гарантії повернення кредитів для мільярдних проектів, залишається відкритим.