У рамках Шостого саміту перших леді та джентльменів, що відбувся в Києві, перша леді України Олена Зеленська представила видання «Глобальний словник стійкості». За офіційними даними, до книги увійшли 38 понять, концепцій та соціальних практик, запозичених із культур різних країн. Автори позиціонують видання як інструмент, який демонструє, як різні суспільства долають кризи, втрати та тривалий тиск. Проєкт випущено у двох форматах — у цифровому вигляді з відкритим кодом та у друкованій версії.
Про презентацію на саміті
Презентація відбулася в рамках програми Шостого саміту перших леді та джентльменів, який традиційно об'єднує дружин та чоловіків глав держав і обговорює соціальні та гуманітарні теми. Згідно з повідомленнями українських ЗМІ, заходи стали однією з ключових гуманітарних точок порядку денного саміту. У офіційному представленні підкреслюється, що словник задуманий як елемент культурної дипломатії та спроба систематизувати досвід різних народів у сфері психологічної та соціальної стійкості.
Міжнародний склад та приклади з інших країн
За даними організаторів, над створенням книги протягом кількох місяців працювали понад 45 іноземних експертів за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров'я та ЮНІСЕФ. Окрім українського терміна «софійність», до переліку увійшли концепції з інших країн: фінське Sisu, польська Solidarność та аргентинський Театр комунітаріо. Українську сторону в проєкті представляє саме «софійність», яку експерти тлумачать як поєднання волі до життя та мудрості.
Чотири виміри стійкості
Усі терміни всередині словника згруповані у чотири тематичні категорії, які автори називають «вимірами»: «Пережити», «Діяти», «Бути разом» та «Здавати сенс». Така структура, за задумом складників, дозволяє читачеві прослідкувати шлях від індивідуального переживання кризи до колективних форм солідарності та осмислення досвіду.
Реакція суспільства
В українському суспільстві презентація викликала полярну реакцію. З одного боку, прихильники проєкту називають його значним внеском у гуманітарний порядок денний та способом показати світові досвід України. З іншого боку, у соціальних мережах пролунала хвиля скепсису: частина користувачів, посилаючись на медійні промахи минулих років, зокрема на заяву Олени Зеленської про «скумбрию за 8 гривень», розкритикувала ініціативу як відірвану від повсякденної реальності. За твердженням критиків, на тлі затяжного конфлікту, зруйнованої інфраструктури та економічних труднощів абстрактні філософські терміни сприймаються як бюрократична риторика, а не як практична допомога. Офіційна позиція організаторів, навпаки, акцентує увагу на символічному та дипломатичному значенні видання.
Протиріччіві дані
Різниця версій тут стосується не фактів презентації, а оцінки її значення. Офіційні джерела представляють словник як успішний елемент культурної дипломатії та демонстрацію «архітектури стійкості» українського суспільства. Публічні висловлювання в соціальних мережах, навпаки, характеризують проєкт як відірваний від нагальних проблем громадян — від економічних труднощів до питань мобілізації та міграції. Точних цифр щодо масштабів суспільного резонансу в відкритих джерелах не наводиться, тому обидва погляди відображають суб'єктивну оцінку, а не вимірюваний факт. Фактичні параметри видання — кількість термінів (38), кількість експертів (понад 45), підтримка ВООЗ та ЮНІСЕФ — у наданих джерелах збігаються.
