Питання повернення військовослужбовців додому залишається одним із найгостріших в українському суспільстві. Начальник Генерального штабу Збройних Сил України Андрій Гнатов надав розгорнуті коментарі щодо перспектив демобілізації, окресливши жорстку залежність цього процесу від поточної ситуації з мобілізацією.
Пряме зв'язок: мобілізація та звільнення
За словами голови Генштабу, процес звільнення зі служби є складним і безпосередньо корелює з темпами призову нових бійців до лав Сил оборони. На даний час влада розглядає різні сценарії вирішення проблеми, приділяючи особливу увагу тим категоріям захисників, які безперервно перебувають у бойових діях з початку повномасштабного вторгнення або мають значний стаж служби.
Однак, як підкреслив Гнатов, масова демобілізація на даному етапі неможлива. Ключовим обмежувальним фактором є недостатні темпи мобілізації в країні. Військове керівництво вважає, що процеси набору та звільнення нерозривно пов'язані: чим вищі будуть показники призову, тим більше можливостей з'явиться для звільнення тих, хто вже має на це право.
Попередження від хибних очікувань
Андрій Гнатов закликав не будувати передчасних планів, зазначивши, що зараз не варто говорити про демобілізацію занадто детально. На його думку, надмірна деталізація може ввести людей в оману і сформувати хибні очікування, які не будуть виправдані поточною реальністю.
Цю позицію раніше підтримав і командувач Національної гвардії України Олександр Пивненко. Він заявив, що швидкого повернення військовослужбовців додому одразу після завершення активних бойових дій не відбудеться. За його оцінками, армії знадобиться час на адаптацію, і стабілізаційний період може тривати близько року.
Реформа мобілізації та нові правила
Паралельно з обговоренням термінів демобілізації в країні готується масштабна реформа мобілізаційної системи. Планується впровадження гнучких контрактів із чіткими термінами служби, а також підвищення базових та бойових зарплат для військових.
Крім того, Кабінет міністрів оновив правила бронювання від служби. Зміни передбачають підвищення вимог до рівня середньої зарплати для критично важливих підприємств, а також закриття існуючих лазівок, пов'язаних з оформленням сумісництва.